Інститут Курто

Інститут Курто
Інститут Курто
	?координати: ↑65606 ·R (Лондон)
Тип	громадський університет
Країна	Велика Британія
Розташування	Лондон
Засновано	1932 і 1 листопада 2002
Засновник	Семюель Куртоd
Приналежність	Лондонський університет
Членство у	University and College Uniond
Випускники	Category:Alumni of the Courtauld Institute of Art
Штаб-квартира	Лондон
Сайт	courtauld.ac.uk/gallery/
	Courtauld Institute of Art у Вікісховищі

Інститут Курто (англ. The Courtauld Institute of Art) — інститут історії мистецтва, що входить до Лондонського університету і має власну художню збірку творів мистецтва, співмірну з колекціями Національної галереї в Лондоні чи в Галереї Тейт.

Історія виникнення Інституту Курто

Текстильний фабрикант Самуель Курто був відомим колекціонером картин. У 1932 він разом з лордом Артуром Лі, дипломатом, сером Робертом Віттом, істориком мистецтва заснували новий Інститут історії мистецтв. Самуель Курто цілком слушно вважав, що мистецтво слід вивчати на талановитих зразках і оригіналах мистецтва. Тому передав новоствореному Інституту більшу частину своєї збірки картин і значні грошові внески. Після його смерті Інститут отримав у спадок і палац Курто (архітектор Роберт Адам, на Портман Сквер).

До збірки імпресіоністів і постімпресіоністів Курто у 1934 увійшла і колекція витворів мистецтва початку 20 століття, що належала Роджеру Фраю. Так в Інститут прийшли твори митців, де були Едуард Мане (Бар «Фолі-Бержер»), Едгар Дега, Ренуар, Каміль Піссарро, Сезанн, Гоген, Клод Моне, Тулуз-Лотрек, Модільяні.

А після 1945 сюди увійшли твори старих майстрів Західної Європи — де тепер і Пітер Брейгель Старший, і Кранах, і Рубенс, Квентін Массейс, Ван Дейк, Тьєполо, що надійшли з різних приватних збірок Великої Британії.

З 1989 Інститут Курто перебрався в розкішну будівлю Сомерсет-Хаус, що колись належала Королівській академії мистецтв.

Художня збірка Інституту Курто має твори Нідерландів 16 ст., Фландрії та Голландії 17 ст., Франції, Німеччини від середньовіччя і Відродження до новітніх течій 20 століття. Серед майстрів Британії в Інституті акварелі Тернера.