Аріф Алві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аріф Алві
англ. Arif Alvi
урду عارف علوی‎
Народився29 липня 1949(1949-07-29) (75 років)
Карачі, Сінд[d], Пакистан
Країна Пакистан
Діяльністьстоматолог, політик
Alma materUniversity of the Pacificd, Університет Мічигану і De'Montmorency College of Dentistryd
Знання мовурду
ПосадаMember of the 14th National Assembly of Pakistand, Member of the 15th National Assembly of Pakistand[1] і Президент Пакистану
ПартіяРух за справедливість
У шлюбі зSamina Alvid

Аріф Алві (урду عارف علوی, англ. Arif Alvi; нар. 29 липня 1949(19490729), Карачі, Домініон Пакистан) — пакистанський державний діяч, політик, президент Пакистану у 2018-2024 роках.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 29 липня 1949 року[2][3][4][5] в Карачі, Домініон Пакистан[6]. Є інформація, що його дата народження 29 серпня 1949 року[7], а також зустрічаються ресурси, які вказують його дату народження в 1947 році[8][9].

Його батько Хабіб-ур-Рехман Елахі Алві працював дантистом у Британській Індії, який потім переїхав в Карачі після розділу країни[7] і відкрив стоматологічну клініку в техсілі Саддар[8]. Хабіб-ур-Рехман Елахі Алві був членом партії Джамаат-і-ісламі[4]. Згідно вебсайту партії Рух за справедливість, батько Аріфа Алві був дантистом прем'єр-міністра Індії Джавахарлала Неру[10][7].

Після закінчення середньої школи в Карачі[11] Аріф Алфі переїхав в Лахор в 1967 році для здобуття вищої освіти[4]. Має ступінь бакалавра стоматологічної хірургії після закінчення коледжу стоматології De'Montmorency. В 1975 році закінчив Мічиганський університет, ставши магістром в області зубного протезування[12]. В 1984 році отримав магістра наук в області ортодонтії в University of the Pacific[13]. Повернувшись в Пакистан став працювати стоматологом, а потім відкрив власну стоматологічну клініку Alvi Dental Hospital[11]. Він одружений з Самін Алві, у них четверо дітей[14].

Професійна кар'єра

[ред. | ред. код]

В 1997 році Аріф Алві увійшов до Американської ради ортодонтії. Він підготував статут Пакистанської стоматологічної асоціації та став її президентом. В 1981 році був головою що вперше проходила в Пакистані Міжнародної стоматологічної конференції та був обраний головою 28-го Азійсько-Тихоокеанського стоматологічного конгресу. Потім став деканом факультету ортодонтії в Коледжі лікарів і хірургів Пакистану. В 2006 році був обраний президентом Азійсько-тихоокеанської федерації стоматологів. У наступному році став радником Всесвітньої стоматологічної федерації[8][9].

Політична кар'єра

[ред. | ред. код]

Аріф Алві почав свою політичну кар'єру як комівояжер релігійної партії[15]. Під час навчання в коледжі стоматології De'Montmorency активно брав участь в студентських товариствах[16]. Приєднався до Ісламі Джаміат-і-Талаба, студентського крила Джамаат-і-ісламі[17], а також став президентом студентського союзу[18][14]. У ті роки він критикував військовий режим президента Мухаммеда Айюба Хана: беручи участь в акції протесту в 1969 році на Лахорській вулиці Мелл був двічі поранений з вогнепальної зброї, одну кулю не вдалося витягти і вона до цього часу в його організмі[7].

В 1977 році Аріф Алві став проявляти політичну активність після перемоги Зульфікара Алі Бхутто на парламентських виборах в Пакистані[11]. В 1979 році балотувався в Провінційну асамблею Синда як кандидата Джамаат-і-ісламі з виборчого округу Карачі[19][20][16],, але програв[9][8][4][4]. Після цієї невдачі покинув Джамаат-і-ісламі так як розчарувався в її концепції, на його думку некорумповане керівництво — головний засіб для вирішення проблем Пакистану[15].

В 1996 році приєднався до Руху за справедливість, який очолював колишній гравець у крикет Імран Хан[7][16], став одним із засновників партії[21][15] і брав участь в ухваленні його програми[8]. Був членом центрального виконавчого ради Руху за справедливість протягом року, потім в 1997 році очолив відділення партії в Сінді[22]. В 1997 році Аріф Алві знову взяв участь у виборах у Провінційну асамблею Сінда як кандидат від Руху за справедливість в окружному виборчому окрузі PS-89 (Карачі South-V) на загальних виборах в Пакистані в 1997 році, але знову програв[22]. Зайняв третє місце, отримавши 2200 голосів, перемогу здобув Салім Зія[23][4][24]. В 2001 році Аріф Алві був призначений віце-президентом Руху за справедливість[22]

В 2002 році взяв участь в парламентських виборах в Пакистані, знову претендуючи на місце в Провінційній асамблеї Сінда як кандидат від Руху за справедливість у виборчому окрузі PS-90 (Карачі-II), але зазнав невдачі[13][22]. Посів шосте місце, отримавши тисяча двісті шістдесят сім голосів і поступившись місцем Умеру Садіку, кандидату від партії Муттахіда маджліс-е-амаль[25][24]. В 2006 році був призначений генеральним секретарем Руху за справедливість, обіймав цю посаду до 2013 року[22][26][27]. В 2013 році взяв участь у парламентських виборах і був обраний до Національної асамблеї Пакистану як кандидата від Руху за справедливість у виборчому окрузі NA-247 (Карачі South-II)[28][29]. Він отримав 77 659 голосів виборців і обійшов найближчого конкурента Хушбахта Шуджата[30]. Після успішного обрання він став єдиним членом Руху за справедливість, який отримав місце в Національній асамблеї країни з провінції Сінд на виборах 2013 року[31]. В 2016 році став президентом Руху за справедливість в провінції Сінд[21]. В 2018 році був переобраний до Національної асамблеї як кандидат від Руху за справедливість у виборчому окрузі NA-247 (Карачі South-II) на парламентських виборах в Пакистані в 2018 році[32][33].. Він отримав 91 020 голосів виборців, друге місце зайняв Саїд Заман Алі Джаффірі, кандидат від партії Техрік-і-Лаббаїк[34].

18 серпня 2018 року був висунутий Рухом за справедливість як кандидат на посаду президента Пакистану[35]. 4 вересня 2018 року обраний 13-м президентом країни, після перемоги на президентських виборах в Пакистані[36]. Він отримав 352 голоси і переміг Фазал-ур Рехмана і Айцаз Ахсана, які набрали 184 і 124 голоси[37][38]. Після обрання президентом Аріф Алві подякував прем'єр-міністру країни Імран Хану і урядовій коаліції за їх підтримку[39]. Аріф Алві став другим стоматологом у світі що став президентом країни, після президента Туркменії Гурбангули Бердимухамедова[40]. Також він є третім президентом країни, чиї батьки емігрували до Пакистану з Індії після розділу Британської Індії[10]. 5 вересня 2018 року Аріф Алві відмовився від свого місця у Національній асамблеї[41].

Напад на Pakistan Television Corporation

[ред. | ред. код]

У серпні 2014 року прихильники Руху за справедливість під час акції протесту здійснили штурм штаб-квартири Пакистанської телевізійної корпорації (PTV)[42]. Аріф Алві згадувався у поліцейському досьє як передбачуваний організатор нападу на штаб-квартиру PTV[43]. У листопаді 2014 року Антитерористичний суд видав ордер на арешт Аріфа Алві[44].

У березні 2015 року було подано клопотання до Високого суду Сінда, щоб позбавити Аріфа Алві місця в Національній асамблеї Пакистану за його роль в нападі на штаб-квартиру PTV[45][46]. Згодом поліція висунула звинувачення проти Аріфа Алві за підбурювання до насильства в ході акцій протесту в 2014 році[47].

У січні 2018 року Антитерористичний суд призупинив розгляд кримінальної справи проти Аріфа Алві[48].. Після обрання президентом Пакистану у вересні 2018 року адвокат Аріфа Алві зробив заяву, що так як його підзахисний обраний президентом, то користується конституційним імунітетом і не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності[47].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://web.archive.org/web/20180812130019/https://www.thenews.com.pk/election/constituency/NA-247
  2. ↑ Arif Alvi — 13th President of Pakistan. Daily Times. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
  3. ↑ Dr Arif Alvi: Two interesting facts. The News (англ.). 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
  4. ↑ а б в г д е ڈاکٹر عارف الرحمان علوی نے سیاسی سفر کا آغاز جماعت اسلامی سے کیا. Nawa-i-Waqt (ur-PK) . 3 вересня 2018. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  5. ↑ Detail Information. 21 квітня 2014. Архів оригіналу за 21 April 2014. Процитовано 11 липня 2017. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=bot: unknown (довідка)
  6. ↑ From dentist’s office to President House. The Nation. 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
  7. ↑ а б в г д Suhail, Riyaz (4 вересня 2018). ڈینٹسٹ سے صدر پاکستان کا سفر. BBC News اردو. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  8. ↑ а б в г д Pakistan new President Arif Alvi is son of Nehru's dentist. The Economic Times. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  9. ↑ а б в Newly-elected President Arif Alvi is son of Nehru’s dentist. www.pakistantoday.com.pk. 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
  10. ↑ а б Dr Arif Alvi's father was Jawaharlal Nehru’s dentist | Life & Style. Geo.tv. 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
  11. ↑ а б в ڈاکٹرعارف علوی - طلبہ سیاست سے ایوانِ صدرتک -. ARY News. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  12. ↑ The cleric, the lawyer and the partyman | The Express Tribune. The Express Tribune. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  13. ↑ а б Who is Arif Alvi?. Dunya News. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  14. ↑ а б Dr Arif ur Rehman Alvi - 10 things to know about the newly elected 13th President of Pakistan. Dunya News. Архів оригіналу за 7 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  15. ↑ а б в Extraordinary Pakistanis: Dr Arif Alvi. The Express Tribune. 25 червня 2015. Архів оригіналу за 26 February 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
  16. ↑ а б в Profiles: Pakistan’s presidential candidates. Geo News. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  17. ↑ Alvi set to grab presidency in a three-way race - Daily Times. Daily Times. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  18. ↑ Who is Dr Arif Alvi?. The News (англ.). 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  19. ↑ پروفائلز: صدر پاکستان کے امیدوار کون ہیں؟. Geo News. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  20. ↑ Arif Alvi set to be elected President today. The Nation. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  21. ↑ а б Political reshuffle Dr Arif Alvi new PTI Sindh president - The Express Tribune. The Express Tribune. 9 серпня 2016. Архів оригіналу за 26 February 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
  22. ↑ а б в г д Mansoor, Hasan (19 серпня 2018). Arif Alvi: The ‘founder’ of PTI also rises. DAWN.COM. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 19 серпня 2018.
  23. ↑ Sindh Assembly election results 1988-97. ECP. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
  24. ↑ а б Alvi’s rise from a poor start. www.thenews.com.pk. Архів оригіналу за 5 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  25. ↑ 2002 election results (PDF). ECP. Архів (PDF) оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
  26. ↑ Arif Alvi’s name being considered for new president: Imran Ismail. www.pakistantoday.com.pk. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
  27. ↑ Imran Khan's party nominates Dr Arif Alvi for Pak president's post. Business Standard India. 18 серпня 2018. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
  28. ↑ Karachi partial re-polling: PTI’s Arif Alvi wins NA-250 seat - The Express Tribune. The Express Tribune. 20 травня 2013. Архів оригіналу за 27 February 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
  29. ↑ NA-250 PTI candidate Arif Alvi wins. DAWN.COM (англ.). 20 травня 2013. Архів оригіналу за 27 February 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
  30. ↑ 2013 election results (PDF). ECP. Архів (PDF) оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
  31. ↑ Pyrrhic victory? The battle for NA-250. DAWN.COM (англ.). 21 травня 2013. Архів оригіналу за 27 February 2017. Процитовано 26 лютого 2017.
  32. ↑ PTI's Arif Alvi elected new Pakistan president: Reports. The Economic Times. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  33. ↑ Call for probe into more discarded ballot papers. The News (англ.). Архів оригіналу за 3 серпня 2018. Процитовано 3 серпня 2018.
  34. ↑ NA-247 Result - Election Results 2018 - Karachi South 2 - NA-247 Candidates - NA-247 Constituency Details - thenews.com.pk. www.thenews.com.pk (англ.). Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  35. ↑ Dr Arif Alvi nominated by PTI for president's post. DAWN.COM. 18 серпня 2018. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 18 серпня 2018.
  36. ↑ Arif Alvi elected 13th president of Pakistan | The Express Tribune. The Express Tribune. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  37. ↑ Chaudhry, Fahad (5 вересня 2018). PTI's Arif Alvi officially declared winner of 13th presidential election. Dawn. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 13 вересня 2018.
  38. ↑ PTI's Dr Arif Alvi elected 13th President of Pakistan: unofficial results. DAWN.COM. 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  39. ↑ Arif Alvi says he is elected President of entire nation, not a particular party. The News (англ.). 4 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  40. ↑ Alvi is the second-ever dentist to assume a country’s presidency. The News (англ.). 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
  41. ↑ President-elect Dr Arif Alvi tenders resignation from NA seat. www.pakistantoday.com.pk. 5 вересня 2018. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
  42. ↑ PTI, PAT protesters storm PTV headquarters. DAWN.COM. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  43. ↑ PTI leaders get bail in 2014 protest sit-in cases. www.pakistantoday.com.pk. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  44. ↑ Asad, Malik (13 жовтня 2017). The political culture of legal defiance. DAWN.COM. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  45. ↑ SHC moved to disqualify Imran, Alvi over PTV attack. The News (англ.). 31 березня 2015. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  46. ↑ Leaked conversation: Petition filed against Imran Khan, Arif Alvi in SHC | The Express Tribune. The Express Tribune. 30 березня 2015. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  47. ↑ а б Asad, Malik (6 вересня 2018). President-elect Arif Alvi to seek immunity in criminal case. DAWN.COM. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
  48. ↑ Imran, Mohammad (17 січня 2018). ATC grants PTI leaders bail in terrorism cases. DAWN.COM. Архів оригіналу за 25 грудня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аріф_Алві&oldid=42387747