Бернард Мацейовський (кардинал)

	Бернард Мацейовський; Bernard Maciejowski
	Портрет Бернарда Мацейовського
	Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського
	Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського
1605 — 1608
Обрання:	24 квітня 1605
Конфесія:	римо-католик
Церква:	Римо-католицька
Попередник:	Ян Тарновський
Наступник:	Войцех Барановський
	Луцький єпископ
	Луцький єпископ
1587 — 1600
Обрання:	8 червня 1587
Інтронізація:	24 січня 1588
Попередник:	Вікторин Вербицький
Наступник:	Станіслав Гомолінський
	Краківський єпископ
	Краківський єпископ
1600 — 1605
Інтронізація:	12 серпня 1600
Обрання:	23 травня 1600
Попередник:	Юрій Радзивілл
Наступник:	Пйотр Тиліцький
Альма-матер:	Collegium Romanum
Діяльність:	дипломат, католицький священник, католицький єпископ, пресвітер
Національність:	поляк
Народження:	1548; Республіка Польща
Смерть:	19 січня 1608; Краків
Похований:	родова каплиця катедри на Вавелі
Династія:	Мацейовські
Батько:	Бернард Мацейовський
Мати:	Ельжбета з Каменецьких
Священство:	архієпископ
Посада:	надвірний і великий коронний хорунжий
В сані кардинала:	17 вересня 1603
	Бернард Мацейовський у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про: Бернард Мацейовський та Мацейовський.

Берна́рд Мацейо́вський (пол. Bernard Maciejowski; 1548(1548) — 19 січня 1608) — польський католицький архієпископ, кардинал. Примас Королівства Польського і Великого князівства Литовського (1605—1608). Єпископ луцький (1587—1588) і краківський (1600). Представник шляхетного роду Мацейовських гербу Цьолек. Провів обряд вінчання Марини Мнішек та царя Московії Дмитрія I. Також — Мацієвський^[2].

Біографія

Народився 1548 року^[3]^[4] Батько — Бернард Мацейовський, теребовлянський староста. Мати — друга дружина батька Єлизавета з Каменецьких, донька сяноцького каштеляна Миколая Каменецького, яка певний час була охмістринею королеви Анни Ягеллонки. Виховувався в домі стрийка Станіслава, зокрема, Бенедиктом Гербестом.

Після смерті стрийка (1563) матір послала його навчатися до колегіуму єзуїтів у Відні. Брав участь у житті дворів імператорів Фердинанда ІІ та Максиміліана. Правдоподібно, 1566 року повернувся додому. 1570 року став надвірним коронним хорунжим, з 1574 — хорунжим великим коронним. Брав участь у похороні Сигізмунда II Августа в лютому 1574 (у відставку подав у липні 1583). У 1579—1581 роках брав участь у війнах з Московією. За заслуги 29 грудня 1579 отримав Бориславське староство. Під впливом Станіслава Гозія, який 1577 року писав йому, що може посісти посаду стрийка, став духівником. У вересні 1583 виїхав навчатися до Перуджі,^[5] потім навчався в «Collegium Romanum». Під час безкоролів'я Анна Ягеллонка призначила його адміністратором Луцької дієцезії, а Сигізмунд III Ваза, незважаючи на спротив Яна Замойського, Луцьким римо-католицьким єпископом. Це рішення короля 8 червня 1587 року затвердив Папа, а 24 січня 1588 єпископ Станіслав Карнковський посвятив його на посаду. Цього ж року під впливом єзуїтів запропонував унію з Православною церквою, одним з головних організаторів підготовки якої був у 1592—1595 роках, рішення про це було прийнято у його резиденції в Торчині 2 грудня 1594. Разом з Яном Соліковським та Станіславом Гомолінським брав участь у Берестейському синоді.^[6]

1597 року призначений королем та затверджений 1 вересня 1597 року віленським єпископом, однак зустрів опір місцевої капітули, тому подав у відставку з посади.^[7] Кардинал, краківський єпископ Юрій Радзивілл був одним з противників його призначення на посаду віленського єпископа разом з іншими литвинами.^[8] У 1597 році освятив парафіяльний костел Святої Трійці у м. Олесько.^[9] Яна Лятоса після пропозиції кардинала Б. Мацейовського у 1598 році спочатку позбавили кафедри, потім вигнали з Краківської Академії.^[2]

21 квітня 1598 С. Карнковський після порозуміння з королем визнав його призначення коад'ютором гнезненського архієпископа з правом вступу на посаду. Після смерті Ю. Радзивілла став краківським єпископом (затвердження папи від 23 травня 1600, інтронізація 12 серпня 1600). 17 вересня 1603 став кардиналом, а 27 листопада 1605 отримав капелюх. 16 квітня 1605 року номінований, 24 квітня 1605 обраний, 4 серпня 1606 затверджений Папою гнезненським архієпископом.^[7] 1603 року його лікарем був Себастьян Петрицій^[10].

Його дідичною маєтністю було місто Ходель (пол. Chodel, нині село Опольського повіту Люблінського воєводства).^[5]

Помер у Кракові 19 січня 1608, був похований у родовій каплиці катедри на Вавелі, яку у 1603—1608 роках оздобили новою поліхромією зі сценами його ювілею 1603 року.

Колекція

Біблія Мацейовського

Примітки

↑ Internetowy Polski Słownik Biograficzny
d:Track:Q96022943
↑ ^а ^б Рафаель Шпізель. Лятош (Лятос) Ян (Latosz (Latos) Jan) [Архівовано 25 листопада 2011 у Wayback Machine.]. — С. 190.
↑ Bernard Cardinal Maciejowski †. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 27 квітня 2017.
↑ є інформація, що в Малопольщі (див. Bernard Cardinal Maciejowski † [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]); однак дідичні володіння батька були на Люблінщині
↑ ^а ^б Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 48.
↑ Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 49.
↑ ^а ^б Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 50.
↑ Müller W. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (1556—1600) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 232. (пол.)
↑ Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Olesku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 65. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
↑ Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 51.

Джерела

Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : W-wo Polskiej Akademii Nauk, 1974. — T. XIX/1, zeszyt 80. — S. 48—52. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 820 s. — S. 201—206. (пол.)

Посилання

Bernard Cardinal Maciejowski † [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Bernard Maciejowski z Maciejowic h. Ciołek (ID: 16.273.93) [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)

Біографії Історія Католицтво Польща

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127_citetype_Q1787111"_data-entity-id="Q96022943">Internetowy_Polski_Słownik_Biograficzny<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q96022943]]</div>-1] Internetowy Polski Słownik Biograficzny
d:Track:Q96022943

[РШ90-2] а ^б Рафаель Шпізель. Лятош (Лятос) Ян (Latosz (Latos) Jan) [Архівовано 25 листопада 2011 у Wayback Machine.]. — С. 190.

[КБМ1-3] Bernard Cardinal Maciejowski †. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 27 квітня 2017.

[4] є інформація, що в Малопольщі (див. Bernard Cardinal Maciejowski † [Архівовано 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]); однак дідичні володіння батька були на Люблінщині

[Дз48-5] а ^б Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 48.

[Дз49-6] Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 49.

[Дз50-7] а ^б Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 50.

[8] Müller W. Radziwiłł Jerzy h. Trąby (1556—1600) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — T. XXX/2, zeszyt 125. — S. 232. (пол.)

[9] Kuczman K. Kościoł parafialny p.w. Św. Trójcy w Olesku // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 65. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)

[Дз51-10] Dzęgielewski J., Maciszewski J. Maciejowski Bernard herbu Ciołek (1548—1608)… — S. 51.

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

п о р Примаси Польщі
Примаси Польщі	Миколай Тромба (1417–1422) • Войцех Ястшембець (1423–1436) • Вінцентій Кот (1436–1448) • Владислав Опоровський (1449–1453) • Ян Спровський (1453–1464) • Ян Ґрущиньський (1464–1473) • Якуб з Сенна (1474–1480) • Збіґнєв Олешніцький (1481–1493) • Фридерик Ягеллончик (1493–1503) • Анджей Боришевський (1503–1510) • Ян Ласький (1510–1531) • Мацей Джевіцький (1531–1535) • Анджей Кшицький (1535–1537) • Ян Латальський (1537–1540) • Пйотр Ґамрат (1541–1545) • Миколай Дзежґовський (1545–1559) • Ян Пшерембський (1559–1562) • Якуб Уханський (1562–1581) • Станіслав Карнковський (1581–1603) • Ян Тарновський (1603–1605) • Бернард Мацейовський (1605–1608) • Войцех Барановський (1608–1615) • Лаврентій Гембицький (1616–1624) • Генрик Фірлей (1624–1626) • Ян Венжик (1627–1638) • Ян Ліпський (1638–1641) • Мацей Лубенський (1641–1652) • Анджей Лещинський (1653–1658) • Вацлав Лещинський (1659–1666) • Миколай Пражмовський (1666–1673) • Казимир Флоріан Чарторийський (1673–1674) • Анджей Ольшовський (1674–1677) • Ян Стефан Виджга (1677–1685) • Августин Міхал Стефан Радзейовський (1687–1705) • Станіслав Шембек (1706–1721) • Теодор Потоцький (1723–1738) • Кшиштоф Антоній Шембек (1739–1748) • Адам Ігнацій Коморовський (1749–1759) • Владислав Лубенський (1759–1767) • Габріель Подоський (1767–1777) • Антоній Казимир Островський (1777–1784) • Міхал Єжи Понятовський (1785–1794) • Ігнацій Красицький (1795–1801) • Ігнацій Рачинський (1807–1818) • Тимотеуш Ґоженський (1821–1825) • Теофіл Волицький (1828–1829) • Марцін Дунін (1831–1842) • Леон Прилуцький (1845–1865) • Мечислав Ледуховський (1866–1886) • Юліус Діндер (1886–1890) • Флоріан Стаблевський (1891–1906) • Едвард Ліковський (1914–1915) • Едмунд Дальбор (1915–1926) • Август Глонд (1926–1948) • Стефан Вишинський (1948–1981) • Юзеф Глемп (1981–2009) • Генрик Мушинський (2009–2010) • Юзеф Ковальчик (2010–2014) • Войцех Поляк (від 2014)
Примаси Королівства Польського	Францішек Скарбек-Мальчевський (1818–1819) • Щепан Головчиць (1819–1822) • Войцех Скаршевський (1824–1827) • Ян Павло Воронич (1828–1829) • Александер Каковський (1925–1938)
Примаси Галичини і Володимирії	Анджей Анквич (1815–1833) • Франц Лушін (1834–1835) • Франтішек Піштек (1835–1846) • Михайло Левицький (1848–1858)

п о р Кардинали з Польщі
XV—XVIII ст.	Збігнев Олесницький (1439) Вінцентій Кот (бл. 1441) Александер Мазовецький (1440) Фридерик Ягеллончик (1493) Станіслав Гозій (1561) Єжи Радзивілл (1583) Бернард Мацейовський (1604) Ян Альберт Ваза (1629) Ян Казимир (1646) Ян Казимир Денгофф (1686) Августин Міхал Стефан Радзейовський (1686) Ян-Олександр Ліпський (1737)
XIX—XXI ст.	Мечислав Ледуховський (1875) Влодзімєж Чацький (1882) Альбін Дунаєвський (1890) Ян Пузина (1901) Едмунд Дальбор (1919) Александер Каковський (1919) Август Глонд (1927) Адам Стефан Сапега (1946) Стефан Вишинський (1953) Кароль Войтила (1967) Болеслав Комінек (1973) Болеслав Філіпяк (1976) Владислав Рубін (1979) Францішек Махарський (1979) Юзеф Глемп (1983) Анджей Марія Дескур (1985) Генрик Ґульбінович (1985) Казімеж Свйонтек (1994) Адам Козловецький (1998) Зенон Ґрохолевський (2001) Мар'ян Яворський (2001) Станіслав Наґи (2003)
Кардинали, які не беруть участі в конклаві	Станіслав Дзівіш (2006)
Кардинали-електори	Станіслав Рилко (2007) Казимир Нич (2010) Конрад Краєвський (2018)
¹ Курсивом позначені псевдокардинали, номіновані антипапою. Черговість згідно з датою проголошення.

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Sejm-Wielki.pl
Тематичні сайти	Early Modern Letters Online
Словники та енциклопедії	Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові видання	Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie
Нормативний контроль	BNE: XX5575835 · FAST: 325695 · Freebase: /m/0vxdycb · GND: 119179709 · ICCU: BVEV023705 · ISNI: 0000000030685080 · LCCN: n93072399 · LIH: LNB:JB6;=m7 · MAK: 9810660155505606 · NKC: mzk2016926371 · NUKAT: n2008156942 · RERO: 02-A009235283 · SDBM: 32227 · SUDOC: 27405048X · VcBA: 495/27940 · VIAF: 25406955