Перейти до вмісту

Вальтер Андерсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андерсон.
Вальтер Андерсон
нім. Walter Arthur Alexander Anderson
Народився10 жовтня 1885(1885-10-10)[1][2][…]
Мінськ, Мінська губернія, Російська імперія[1]
Помер23 серпня 1962(1962-08-23)[1][2][…] (76 років)
Кіль, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН[1]
·автомобільна аварія
Країна Російська імперія
 Естонія
 Німеччина[4]
Національністьбалтійські німці[5]
Діяльністьписьменник, науково-педагогічний працівник, нумізмат, історик літератури, фольклорист
Alma materСанкт-Петербурзький Імператорський університет (1911)
Казанський державний університет
Перша Казанська чоловіча гімназіяd
Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (1912)
ЗакладТартуський університет
Кільський університет
Кенігсберзький університет
Казанський державний університет
Казанський державний університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[5]
Відомі учніОскар Лоорітсd
Isidor Levind
W. F. H. Nicolaisend
August Annistd
Анна Берзкалнеd
Андреєв Микола Петрович (фольклорист)
Felix Oinasd
ЧленствоПрусська академія наук[2][6]
Естонське Наукове Товариство[2]
Товариство фінської літературиd
Естонське Наукове Товариство (1929)[2]
Варшавське наукове товариство
Königsberger Gelehrte Gesellschaftd
International Society for Folk Narrative Researchd
Фіно-угорське товариство
Royal Gustavus Adolphus Academyd
Kalevala Societyd
Американське фольклорне товариствоd
Baltic Historical Commissiond
Hellenic Folklore Societyd
Відомий завдяки:Закон самокореляції
БатькоНіколай Андерсон
МатиAdelheid (Adele) Julie Andersond
Брати, сестриВільгельм Андерсон
Оскар Андерсон
РодичіGustav Emmanuel Stockenbergd, Aleksei Allikd і Oskar Andersond
Нагороди
Орден Білої зірки 3 ступеня
CMNS: Вальтер Андерсон у Вікісховищі

Вальтер Артур Александер Андерсон (нім. Walter Arthur Alexander Anderson, біл. Вальтэр Артур Аляксандр Андэрсан; нар. 10 жовтня 1885 Мінськ, Російська імперія — пом. 23 серпня 1962, Кіль, Німеччина) — німецький етнолог та фольклорист.

Біографія

[ред. | ред. код]

Андерсон народився в родині балтійських німців в Мінську у сім'ї науковця Миколи Андерсона. 1894 року родина переїхала до Казані, де батько почав працювати професором в місцевому університеті. У Вальтера було два брати — математик Оскар Андерсон та астрофізик Вільгельм Андерсон.

1904 року Вальтер Андерсон поступив до Казанського університету, а з 1909 року продовжив навчання в Петербурзькому університеті, де в 1911 році отримав диплом магістра. 1918 року захистив докторську дисертацію в Казанському університеті.[7] 1920 року емігрував до Естонії, де працював в Тартуському університеті.[8][9]

З 1920 року був членом Естонського вченого співтовариства, а з 1928 по 1929 рік був його президентом.[10][11] 1930 року став почесним членом співтовариства. Він також був почесним членом Американського фольклорного співтовариства та Грецького фольклорного співтовариства.[12] 1936 став членом-кореспондентом Прусської академії наук.[13] Крім цього, він був членом-кореспондентом Королівської академії Густавуса Адольфуса, Товариства фінської літератури, Фінно-угорського співтовариства та Варшавського наукового товариства.[12]

1939 року, як більшість німецького населення, був переселений до Німеччини. З 1940 по 1945 рік працював в Кенігсберзькому університеті. Після війни працював як запрошений професор в Кільському університеті. 1950 року був запрошений в США на Раду міжнародної фольк-музики до Блумінгтону, Індіана, після якої залишився ще на кілька місяців як запрошений професор у Блумінгтонському університеті Індіани.[14] 1953 року вийшов на пенсію, проте залишався в статусі емерит-професора Кільського університету до своєї смерті.

Праці

[ред. | ред. код]

Андерсон був однією з рушійних сил відносного географічно-історичного методу у фольклористиці. Його найбільш відома монографія — «Імператор та аббат». Він також видав кілька статей з нумізматики.[8] Його внесок в дослідження ісламських монет вважається революційним.[15] З 1920 по 1939 рік зберігав колекцію монет Естонського вченого співтовариства.[16]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116306769 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в г д BBLD - Baltisches biografisches Lexikon digital — 2012.
  3. ↑ а б SNAC — 2010.
  4. ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
  5. ↑ а б https://amburger.ios-regensburg.de/index.php?id=182
  6. ↑ Берлінсько-Брандербурзька академія наук — 1992.
  7. ↑ Рафикова, Г.; Ибрагимова, Ф. (2016), «Биографика Казанского университета: Андерсоны» [Архівовано 28 жовтня 2017 у Wayback Machine.], «Гасырлар авазы — Эхо веков», 2016 1/2, retrieved 2017-05-17
  8. ↑ а б Reprindid. www.aai.ee. Процитовано 23 травня 2017.
  9. ↑ Harris, E. Howard (1947). Literature in Estonia (англ.). Boreas Publishing Company.
  10. ↑ «766. Monatssitzung vom 3. November 1920», Sitzungsberichte der gelehrten estnischen Gesellschaft zu Dorpat 1912-1920, Tartu: Gelehrte Estnische Gesellschaft, 1921, p. 131
  11. ↑ BBL digital – Anderson, Walter Arthur Alexander. www.bbl-digital.de (нім.). Процитовано 23 травня 2017.[недоступне посилання з травня 2019]
  12. ↑ а б Kurt Ranke (1962), «Walter Anderson (1885—1962)», Fabula, 5
  13. ↑ jofi. alphabetische Sortierung — Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. www.bbaw.de (de-de) . Архів оригіналу за 8 вересня 2016. Процитовано 23 травня 2017.
  14. ↑ Stith Thompson (1996), A Folklorist's Progress: Reflections of a Scholar's Life (Special Publications of the Folklore Institute, Indiana University ed.), Bloomington: Indiana University Press
  15. ↑ Ivar Leimus (et) (2007), Sylloge of Islamic coins 710/1-1013/4 AD: Estonian public collections, Tallinn: Estonian History Museum
  16. ↑ Otto A. Webermann (1963), «Walter Anderson (1885—1962)», Zeitschrift für Ostforschung, 12

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вальтер_Андерсон&oldid=36018183