Волга Василь Олександрович
| Василь Олександрович Волга | |
|---|---|
 | |
| голова Держфінпослуг України | |
| 2010[1] — 2011[2] | |
| Попередник | Суслов Віктор Іванович |
| Народився | 5 березня 1968 (56 років) Сєверодонецьк, Луганська область |
| Відомий як | Державний зрадник |
| Країна | Україна |
| Alma mater | Севастопольське вище військово-морське інженерне училищеd і МАУП |
| Політична партія | Союз лівих сил |
| Батько | Олександр Миколайович Волга |
| Мати | Лариса Сергіївна Волга |
| У шлюбі з | Владислава Володимирівна Волга, онучка Олександра Калініна (Калінін Олександр Андрійович) |
| Діти | Василь, Ілля, Олена, Катерина |
| Нагороди |  |
| vvolga.at.ua | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Василь Олександрович Волга — український проросійський політичний діяч, народний депутат Верховної ради України 5-го скликання (2006–2007), лідер політичної партії «Союз лівих сил, СЛС». Зрадник України[3]
Народився 5 березня 1968 року в Сєверодонецьку (Ворошиловградська область, Україна).
У 1990 р. закінчив Севастопольське вище військово-морське інженерне училище (кваліфікація — інженер-механік, фахівець з атомних енергетичних установок). У 1999 р. закінчив Міжрегіональну академію управління персоналом за спеціальністю «Банківська справа». Навчався в Інституті демократії у Вашингтоні, вивчав банківську справу в Австрії.
Трудова та політична діяльність:
- 1990–1993 рр. — командир турбінної групи на атомних підводних човнах Північного флоту. Воїнське звання — капітан-лейтенант.
- 1993–1998 рр. — приватний підприємець. З 1993 — комерційний директор ТОВ «ДОС.ЛТД», м. Київ. З 1995 — директор, з 1996 — заступник директора, 1998 — директор ТОВ «Мізар», м. Київ.
- 1998 р. — генеральний директор Міжнародного союзу українських підприємців.
- 2000 р. — голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль», а потім лідер однойменної партії.
- Квітень 2002 — кандидат в народні депутати України, виборчий округ № 68, Житомирська область, самовисування. «За» 15.61 %, 3 з 12 претендентів.
- 2004 р. — балотувався на посаду Президента України. У 1-му турі 12 956 голосів (0.04 %), 16-е місце серед 24 претендентів.
- Квітень 2006 р. — народний депутат України 5-го скликання за списками СПУ, № 17 в списку. На час виборів: голова Всеукраїнської громадської організації «Громадський контроль», член СПУ. Секретар Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
- Наприкінці 2007 року створив власну політичну партію «Союз лівих сил».
- 2008 р. — лідер політичної партії «Союз лівих сил».
- 2009 р. — один з лідерів Блоку лівих і лівоцентристських сил, в який ввійшли Комуністична партія України, «Союз лівих Сил», СДПУ(о) та партія «Справедливість».
- 2010 р. — голова Держфінпослуг України
19 липня 2011 року був затриманий слідчим Генпрокуратури Україні спільно з працівниками СБУ за підозрою у вчиненні злочину, пов'язаного з корупцією.[4][5]
24 вересня 2012 року Шевченківський райсуд Києва засудив Волгу до 5 років позбавлення волі без конфіскації, визнавши винним у спробі отримати 500 тисяч доларів хабара.[6]
9 липня 2011 року був затриманий слідчим Генпрокуратури України спільно із працівниками СБУ за підозрою у скоєнні злочину, пов'язаного з корупцією. 24 вересня 2012 року Волга Шевченківський райсуд Києва засудив до п'яти років позбавлення волі, визнавши винним у спробі отримати 500 000 доларів хабара. Інші обвинувачені одержали умовні терміни.
3 грудня 2014 року Василя Волгу випустили на волю, замінивши частину покарання, що залишилася, виправними роботами.
З 2017 року якийсь час жив у Росії, потім повернувся до України.
6 листопада 2018 року у квартирі Василя Волги співробітниками СБУ проведено обшук у рамках розслідування справи про замах на державний переворот та державну зраду за статтями 109 та 111 КК України[7]
Василь Волга одружений, виховує чотирьох дітей — двох синів (Василь та Ілля) та двох дочок (Олена та Катерина).
- Орден святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня (червень 2011)[8]
 | Цей розділ не містить посилань на джерела. |
- Культурна війна в Україні (2004-20??) (частина перша)
- Культурна війна в Україні (2004-20??) (частина друга)
- Закулисье (книга 1)
- Закулисье (книга 2)
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 березня 2010 року № 577-р «Про призначення Волги В.О. Головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України».
- ↑ Указ Президента України від 25 липня 2011 року № 771/2011 «Про звільнення В. Волги з посади Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України»
- ↑ NATO. Без названия. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ Українська Правда. Генпрокуратура затримала Василя Волгу. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
- ↑ Українська Правда. Генпрокуратура закрила ще двох чиновників Волги. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 19 липня 2011.
- ↑ Українська Правда. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 15 січня 2013.
- ↑ Волга Василь Олександрович. LB.ua. Процитовано 27 березня 2023.
- ↑ Голова Держфінпослуг Василь Волга нагороджений орденом святого рівноапостольного князя Володимира[недоступне посилання з червня 2019]
- Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К.І.С.» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Структура організованої групи В. Волги[недоступне посилання з червня 2019]
|
Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | FAST: 1427088 · Freebase: /m/04hlf1 · GND: 129615994 · ISNI: 0000000374698950 · LCCN: n2001107357 · NKC: js2009500849 · VIAF: 166731365 |
- Народились 5 березня
- Народились 1968
- Випускники Міжрегіональної академії управління персоналом
- Члени «Союзу лівих сил»
- Кавалери ордена Святого рівноапостольного князя Володимира II ступеня (УПЦ МП)
- Уродженці Сіверськодонецька
- Народні депутати України 5-го скликання
- Члени Соціалістичної партії України
- Українські злочинці
- Відмічені в українофобії