Держава Саффаридів
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.png){kind=small}
.PNG){kind=small}
.GIF){kind=link}
Держава Саффаридів (перс. سلسله صفاریان) — держава в центральній частині Сістану, між сучасними Афганістаном та Іраном у 861—1003 роках.
Державу Саффаридів було засновано Якубом ібн Лейсом ас-Саффаром. Первинно він займався розбійницькою діяльністю разом зі своїми родичами. Поступово він захопив контроль над усім Сістанським регіоном, після чого розпочав завойовувати території сучасних Ірану й Афганістану, а також частини Пакистану, Таджикистану й Узбекистану.
Саффариди зробили своєю столицею Зарандж і використовували його як базу для агресивного розширення на схід і на захід. Спочатку вони вторглись до районів, розташованих південніше Гіндукушу в Афганістані, а потім повалили династію Тахіридів, захопивши Хорасан 873 року. Зрештою Якуб задумав завоювати й Багдад. У першому поході він зазнав поразки, а під час другого помер, так і не діставшись Багдада[2].
Держава Саффаридів існувала упродовж нетривалого часу. Після смерті Якуба трон успадкував його брат Амр. Він налагодив гарні стосунки з халіфом, і той визнав його владу. Одночасно халіф зіштовхнув Амра з Саманідами. 900 року Амр виступив проти Саманідів і зазнав поразки від Ісмаїла, потрапив у полон і був відправлений до халіфа, який наказав його стратити (902)[3]. 1002 року Махмуд Газневі завоював Сістан, повалив Халафа й ліквідував державу Саффаридів. Сама династія ще продовжувала своє існування в Сістані, а потім перетворилась на васалів імперії Саманідів та їхніх наступників[4].
| Кунья | Ім'я | Зображення | Титул | Роки життя | Початок правління | Кінець правління | Родинні зв'язки | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Династія Саффаридів (861—1003) | ||||||||
| Якуб ас-Саффара | емір | 840 — 879 | 861 | 879 | Син аль-Лейса | Помер від хвороби | ||
| Амр | 
|
емір | ? -902 | 879 | 901 | Син аль-Лейса | Взятий у полон Саманідами та страчений у Багдаді | |
| Абуль-Хасан | Тахір | емір | ? -? | 901 | 908 | Син Мухаммада сина Амра | Ув'язнений в Багдаді | |
| Аль-Лейс | емір | ? -928 | 909 | 910 | Син Алі сина аль-Лейса | Помер з природних причин, під час ув'язнення у Багдаді | ||
| Мухаммад | емір | ? -? | 910 | 911 | Син Алі сина аль-Лейса | Ув'язнений в Багдаді | ||
| Абу Хафс | Амр | емір | 902 -? | 912 | 913 | Син Якуба | Скинутий Саманідами | |
| Абу Джафар | Ахмад | 
|
емір | 21 червня 906 — 31 березня 963 | 923 | 963 | Син Мухаммада, сина Амра | Убитий |
| Абу Ахмад | Халаф | 
|
емір | Листопад 937 — березень 1009 | 963 | 1003 | Син Ахмада | Повалений Газневідами, помер у засланні |
- ↑ World Eras (2002). Persian Prose Literature (англ.). HighBeam Research (September 3, 2012). Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Saffarids, C.E. Bosworth, Encyclopedia of Islam, Vol. VIII, Ed. C.E.Bosworth, E. van Donzel, W.P.Heinrichs and G. Lecomte, (Brill, 1995), 795
- ↑ The Development of Persian Culture under the Early Ghaznavids, C.E. Bosworth, 34
- ↑ C.E. Bosworth, The Ghaznavids 994—1040, (Edinburgh University Press, 1963), 89
- Босворт К. Е. Мусульманські династії. Довідник з хронології й генеалогії = The Islamic Dynasties. A Cronological and Genealogical Handbook. — М. : Наука, ГРВЛ, 1971. — 14000 прим.
- Гафуров Б.Г. Таджики. Найдавніша, стародавня й середньовічна історія. — Душанбе : Ирфон, 1989. — 371+379 с.
- Історія Ірану від найдавніших часів до кінця XVIII століття. — Видавництво Ленінградського університету, 1958. — 390 с.
- Saffarids [Архівовано 27 липня 2017 у Wayback Machine.] — Encyclopædia Iranica