Перейти до вмісту

Джина Гаспел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Джина Гаспел
англ. Gina Cheri Haspel
Джина Гаспел
Джина Гаспел
Директорка ЦРУ
17 травня 2018 — 20 січня 2021
ВіцепрезидентМайк Пенс
ПрезидентДональд Трамп
ПопередникМайк Помпео
НаступникВільям Джозеф Бернс
Заступник директора ЦРУ
2 лютого 2017 — 17 травня 2018
ПрезидентДональд Трамп
ПопередникДевід Коен
НаступникВон Бішоп
Народилася1 жовтня 1956(1956-10-01) (68 років)
Ешланд, Бойд, Кентуккі, США
Відома якрозвідник, паралегал
Місце роботиЦентральне розвідувальне управління і King & Spaldingd
ГромадянствоСША США
Національністьамериканка
Alma materУніверситет Кентуккі (1977), University of Louisvilled (1978) і Північно-Східний університет
Політична партіяРеспубліканська партія США
НагородиМедаль «За заслуги в розвідці»
 Медіафайли у Вікісховищі

Джина Чері Вокер (англ. Walker, нар. 1 жовтня 1956 року), у шлюбі Гаспел (англ. Gina Cheri Haspel) — американська державна діячка, офіцерка розвідки. Директорка ЦРУ з 17 травня 2018 до 20 січня 2021 року.[1]

Призначена президентом США Дональдом Трампом 13 березня 2018 року. Працювала на посаді заступниці директора ЦРУ. Перша жінка, що обійняла посади заступниці директора та директорки ЦРУ.[2]

Служба у ЦРУ

[ред. | ред. код]

Гаспел прийшла на роботу до ЦРУ в 1985 році. Вона обіймала ряд високих посад в агентстві, в тому числі працювала заступницею директора Національної секретної служби.

Пізніше Гаспел призначена начальницею штабу Хосе Родрігеса, який очолював Центр боротьби з тероризмом ЦРУ.

Національна секретна служба

[ред. | ред. код]

У 2013 році Джон Бреннан, тодішній директор ЦРУ, призначив Джину Гаспел виконуючою обов'язки заступника директора Національної секретної служби, яка проводить таємні операції по всьому світу.[3] Проте вона була позбавлена посади назавжди через критику її участі в програмі «Передача, утримання та допит».[4] Гаспел також працювала заступницею директора Секретної служби зовнішньої розвідки і таємних операцій.[5].

Джина Гаспел нагороджена премією Донована, медаллю розвідки «За відвагу» та премією «Президентське звання».

Заступниця директора

[ред. | ред. код]

2 лютого 2017 року призначена Дональдом Трампом заступницею директора ЦРУ.[6] В офіційній заяві, оприлюдненій того дня, голова Постійного комітету з питань розвідки Девін Нунес сказав:[7]

Маючи понад тридцять років служби в ЦРУ та великий досвід за кордоном, Джина тісно співпрацювала з Комітетом розвідки в Палаті і вразила нас своєю відданістю, прямотою та глибокою прихильністю громаді розвідки. Вона, безсумнівно, є правильною людиною для роботи, і Комітет сподівається працювати з нею у майбутньому.

8 лютого 2017 року кілька членів Сенатського розвідувального комітету закликали Трампа переглянути призначення Гаспел на посаду. Сенатор Шелдон Вайтгаус звернувся до колег Рона Вайдена та Мартіна Генріха, які були в комітеті:

Особливо мене стурбовали повідомлення про те, що ця особа брала участь у несанкціонованому знищенні відеозаписів допитів ЦРУ, які засвідчили, що ЦРУ використовує тортури проти двох затриманих ЦРУ. Мої колеги, сенатори Виден та Генріх заявили, що секретна інформація містить детальну інформацію про те, чому новопризначена заступник директора є "неприйнятною" для цієї посади, і просив про розсекречування цієї інформації. Я приєднуюсь до їхнього запиту

Очільниця ЦРУ

[ред. | ред. код]

13 березня 2018 року Президент США Дональд Трамп оголосив через Твіттер, що призначить Джину Гаспел директоркою ЦРУ, що зробить її першою жінкою-постійною директоркою ЦРУ.[8]

Застосування тортур

[ред. | ред. код]

Джина Гаспел керувала «темним місцем» («black site») — в'язницею ЦРУ в Таїланді в 2002 році.[9] У місці під кодовою назвою «Котяче око» підозрюваних членів «Аль-Каїди» терористів Абд аль-Рахіма аль-Насірі та Абу Зубейда було таємно ув'язнено та тортуровано водою. Звіт сенатського розвідувального комітету про катування в ЦРУ визначає, що під час їхнього затримання терористів топили і допитували, використовуючи недозволені методи.[10][11] Розсекречені ЦРУ файли вказують, що Зубейда позбавляли сну. Його тримали у «великій коробці» та били головою об стіну, тому він втратив ліве око.[12]

17 грудня 2014 р. Європейський центр конституційних прав людини (ECCHR) оголосив про кримінальну відповідальність проти невідомих оперативників ЦРУ, після того, як спеціальний комітет Сенату США опублікував свою доповідь про застосування тортур американськими спецслужбами.

7 червня 2017 року ECCHR закликав Генерального прокурора Німеччини видати ордер на арешт Джини Гаспел за здійснення контролю за катуванням підозрюваних у тероризмі. Скарга проти неї зосереджена на справі громадянина Саудівської Аравії Абу Зубейда.[13][14][15]

Нагороди

[ред. | ред. код]

Гаспел отримала ряд нагород, в тому числі:

  • Премію Донована
  • Медаль «За звитягу», і
  • Рангову президентську премію, вищу нагороду у федеральній цивільній службі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Gina Haspel Selected to be Deputy Director of CIA. Central Intelligence Agency. 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 2017. Ms. Haspel is the first female career CIA officer to be named Deputy Director.
  2. ↑ Who Is Gina Haspel, President Trump's Pick for CIA Director?. TIME. 13 березня 2018. Архів оригіналу за 19 вересня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
  3. ↑ Filkins, Dexter (3 лютого 2017). The New CIA Deputy Chief's Black-Site Past. The New Yorker. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 13 березня 2018.
  4. ↑ Miller, Greg (7 травня 2013). National Security CIA selects new head of clandestine service, passing over female officer. Washington Post. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 13 березня 2018.
  5. ↑ Riechmann, Deb (2 лютого 2017). Seasoned spymaster linked to waterboarding named CIA deputy. San Francisco Chronicle. AP. Архів оригіналу за лютий 28, 2017. Процитовано березень 13, 2018.
  6. ↑ Johnson, Tim (2 лютого 2017). New CIA deputy director is 1st career female officer in the post. Miami Herald (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
  7. ↑ Nunes Statement on Appointment of Gina Haspel as CIA Deputy Director. U.S. House of Representatives Permanent Select Committee on Intelligence. 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 14 березня 2017. Процитовано 13 березня 2018.
  8. ↑ Press, Associated (13 березня 2018). Gina Haspel named by Trump to be CIA director, replacing Pompeo, who will replace Tillerson at State. Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
  9. ↑ Bonner, Raymond (22 лютого 2017). CIA Cables Detail Its New Deputy Director's Role in Torture. ProPublica. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 13 березня 2018.
  10. ↑ Toosi, Nahal (2 лютого 2017). Trump taps former 'black site' prison operator for CIA deputy. Politico. Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 13 березня 2018.
  11. ↑ Miller, Greg (2 лютого 2017). CIA officer with ties to 'black sites' named deputy director. The Washington Post. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 3 лютого 2017.
  12. ↑ Sleight, David (22 лютого 2017). In Their Own Words: CIA Cables Document Agency's Torture of Abu Zubaydah. ProPublica. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 13 березня 2018.
  13. ↑ Ben Knight: NGO seeks arrest warrant for Donald Trump′s deputy CIA director [Архівовано 22 квітня 2019 у Wayback Machine.], Deutsche Welle, June 7, 2017
  14. ↑ US News/ AP: Rights Group Asks Germany to Arrest CIA Deputy Director [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.], 7. June 2017
  15. ↑ Christian Fuchs: CIA: Trump's Darling [Архівовано 27 березня 2019 у Wayback Machine.], Die Zeit, 7. June 2017 (in English)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джина_Гаспел&oldid=40382074