Едуард Булвер-Літтон
.svg){kind=small}
Едуард Джордж Булвер-Літтон (25 травня 1803 — 18 грудня 1873) — англійський письменник і політик, автор романтичних, містичних і фантастичних творів.
Син генерала Вільяма Булвера, народився в Норфолку. Мав двох старших братів, Вільяма Ерла та Генрі. Отримав під керівництвом своєї матері, Елізабет Барбари Літтон, відмінну домашню освіту. Його батько помер, а мати переїхала до Лондона, коли йому було чотири роки.
Вступив до Кембриджського університету, вперше звернув на себе увагу поемою «Sculpture», за яку був удостоєний премії. В серпні 1827 року одружився з Розіною Дойл Вілер, відомою ірландською красунею та письменницею. В шлюбі мали двоє дітей: Емілі та Роберта. Останній став генерал-губернатором Індії. Булвер-Літтон не був щасливий в сімейному житті: він розлучився зі Розіною в 1833 році. Згодом вона виставила його в дуже похмурих тонах у скандальному романі «Клевербі» (1839). Їхні стосунки ще багато років були ворожими, Булвер-Літтон навіть домігся, щоб Розіну відправили до психлікарні, звідки вона потім вийшла, написавши мемуари «Отруєне життя» (1880).
У 1831 році був обраний в члени нижньої палати і приєднався до партії вігів; хоча в парламенті особливо видатної ролі не грав, але був деякий час гарячим прихильником ідей цієї партії і проводив їх у своїх творах.
Згодом в його поглядах стався переворот, і в 1852—1859 роках він перебував у лавах торі; в 1858—1859 роках навіть займав пост статс-секретаря колоній в консервативному міністерстві. У 1866 році Булвер-Літтон, маючи вже титул барона Літтон, вступив у верхню палату. Англійське товариство розенкрейцерів, засноване в 1867 році, оголосило Бульвер-Літтона своїм «великим покровителем», хоча він був проти таких почестей.
Бульвер-Літтон тривалий час страждав від хвороби вуха, і останні два-три роки проживав у Торкі, де піклувався про свою здоров'я. Після операції в нього розвинувся гнійник, який і став причиною смерті 18 січня 1873 року. Всупереч бажанню Бульвер-Літтона, був удостоєний поховання у Вестмінстерському абатстві.
Літературна кар'єра Бульвер-Літтона розпочалася в 1820 році з публікації збірки віршів і тривала більшу частину XIX століття. Він писав у різних жанрах, включаючи історичну фантастику, містерію, романтику, окультизм і наукову фантастику. Іноді публікувався анонімно[14].
Широкому загалу письменника відкрив роман «Фолкленд» (1827), який мав помірний успіх[15]. Але в 1828 році вийшов «Пелам», який привернув увагу чутками, що Бульвер-Літтон описав там відомих громадських діячів[16][15].
Під слави Бульвер-Літтона відбувся з публікацією романів «Англія та англійці»[17] й «Годолфін» (1833). Далі пішли «Рейнські паломники» (1834), «Останні дні Помпеїв» (1834), «Рієнці», «Останній з римських трибунів про Кола ді Рієнцо» (1835)[18], «Ернест Мальтраверс; або Елевсинія» (1837), «Аліса; або Таємниці» (1838), «Лейла; або Облога Гранади» (1838) і «Гарольд, останній із саксів» (1848)[19]. Також він писав романи про надприродне: «Привиди та мисливці; або Дім і мозок» (1859), і «Дивна історія» (1862), який вплинув на «Дракулу» Брема Стокера[20].
Добре знаний і його пізній роман «Прийдешня раса» (1871), один з перших творів наукової фантастики, де розповідалося про цивілізацію надлюдей, що живе під поверхнею Землі. Книга популяризувала теорію Порожнистої Землі і, можливо, надихнула нацистську містику[21].
- ↑ а б в г д A. Wa. Lytton, Edward George Earle Lytton, Bulwer-Lytton, 1st Baron // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 27. — P. 185–186.
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11866493X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б The London Gazette — 1866. — вип. 23137. — С. 3984.
- ↑ а б в г д е ж и The History of Parliament
- ↑ а б в г д е Hansard 1803–2005
- ↑ а б в г д е ж Kindred Britain
- ↑ Бульвер, граф Литтон, Эдуард // Большая советская энциклопедия. Том 8. Буковые — Варле — 1927. — Т. 8. — С. 42.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Drabble, Margaret (2000). The Oxford Companion to English Literature (вид. sixth). Oxford; New York: Oxford University Press. с. 147. ISBN 0198662440.
- ↑ а б Lytton, Edward George Earle Lytton, Bulwer-Lytton, 1st Baron. 1911 Encyclopædia Britannica. Т. Volume 17. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
- ↑ Drabble, Margaret (2000). The Oxford Companion to English Literature (вид. sixth). Oxford; New York: Oxford University Press. с. 147. ISBN 0198662440.
- ↑ Lord Beaconsfield's correspondence with his sister, 1832-1852. Library of Congress. letter dated June 29, 1833. Архів оригіналу за 19 серпня 2020.
- ↑ Drabble, Margaret (2000). The Oxford Companion to English Literature (вид. sixth). Oxford; New York: Oxford University Press. с. 147. ISBN 0198662440.
- ↑ Harris, Judith (2007). Pompeii Awakened: A Story of Rediscovery. I.B. Tauris. с. 166. ISBN 978-1845112417.
- ↑ Bulwer-Lytton, Edward (2007). The Coming Race. Wesleyan University Press. ISBN 978-0819567352. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 17 червня 2022 — через Google Books.
- ↑ Nicholas Goodrick-Clarke (2004) [1985]. The Occult Roots Of Nazism. I.B. Tauris. ISBN 1860649734.
- Булвер-Літгон Едуард Джордж // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 201. — ISBN 966-692-578-8.
