Перейти до вмісту

Енциклопедія історії Білорусі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Енциклопедія історії Білорусі
Энцыклапедыя гісторыі Беларусі у 6 тамах
Обкладинки всіх 6 томів (том № 6 у двох книгах)
Обкладинки всіх 6 томів (том № 6 у двох книгах)
Загальна інформація
Авторредколегія: Геннадій Петрович Пашков, М. В. Біч, Б. І. Сачанка та інші
Жанренциклопедія, історія
КраїнаБілорусь Білорусь
Мова оригіналубілоруська
Видавництво«Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі»
Перекладачвідсутній
Оформленнянаукові консультанти: Я. К. Анішченко та інші
Дати публікацій
Перше видання19932003
Українською мовоювідсутня

Енциклопедія історії Білорусі (біл. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі у 6 тамах; ЕІБ) — довідкове видання, шеститомна (шостий том вийшов у двох книгах) енциклопедія білоруською мовою, присвячена історії та культурі Білорусі.

Зміст

[ред. | ред. код]

У даній енциклопедії наводяться відомості про політичні, громадянські, військові події з історії Білорусі, а також про адміністративно-територіальний поділ, стан економіки, культури, науки і техніки на різних етапах історії. Важливе місце у цьому виданні займають геральдика, генеалогія, нумізматика, історична картографія та ряд інших тем.

Оцінки

[ред. | ред. код]

На обкладинці перших двох томів енциклопедії містилося зображення стародавнього білоруського герба «Погоня», однак починаючи з третього тому (1996 р.) його прибрали. Білоруський історик Геннадій Саганович пояснює це появою політичної цензури в офіційній білоруській історіографії, що суперечить академічній культурі наукового середовища. У цей же час новий заступник головного редактора видавництва «Білоруська Енциклопедія» Петро Петриков виступив з жорсткою критикою колишнього керівництва енциклопедії, стверджуючи, що на його думку головною особливістю перших томів «Енциклопедії історії Білорусі» була «яскраво виражена антиросійськість, а в багатьох випадках завзята русофобія»[1]. Навівши приклади про деякі статті, написані співробітниками Інституту історії, Петро Петриков огульно звинуватив це відомство в тому, що воно буцімто здійснює «тотальну фальсифікацію» публікуючи історичні факти білоруської історії. Пострадянський стереотипний менталітет і політичний характер подібних випадів показав директор Інституту історії Михайло Костюк[2] і його заступник Михайло Біч[3], які вступили у полеміку з П. Петриковим.

За часів нових керівників видавництва «Білоруської Енциклопедії» концепція чергових томів «Енциклопедії історії Білорусі» змінювалося так би мовити «на ходу», і навіть підготовлені до друку наукові статті віддавалися на політичну цензуру. Наприклад, Петро Петриков всюди в історичних статтях енциклопедії викреслював слово «русифікація», він не дозволяв повідомляти деякі історичні факти, не пропускав жодної критики щодо Росії й радянської влади в історії Білорусі і т. п.. Через грубе втручання в енциклопедичні тексти багато сумлінних науковців (зокрема, Валянтина Вяргей, Андрій Кіштимов, Володимир Конон, Микола Крівальцевіч, Геннадій Саганович та інші) відмовилися від подальшої співпраці з цим видавництвом і забрали звідти свої наукові статті[4].

Результати такої редакторської роботи в цих томах енциклопедії також критикує білоруський історик Валентин Грицкевич[5].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Петрыкаў П. Туман русафобіі ахутаў Беларускую Энцыклапедыю // Беларуская думка. — 1993. — Вип. 3.
  2. Міхаіл Касьцюк. Палітызаваная гісторыя не можа быць сапраўднай навукай // Голас Радзімы. — .
  3. Міхась Біч. Туман дылетанцтва і тэндэнцыйнасці // Голас Радзімы. — .
  4. Генадзь Сагановіч. Вайна з беларускай гісторыяй // ARCHE. — 2001. — Вип. 3 (17) (17 грудня). Архівовано з джерела 10 серпня 2010. Процитовано.
  5. В. П. Грыцкевіч. Сённяшнія клопаты беларускай гістарыяграфіі // Белорусский сборник: Статьи и материалы по истории и культуре Белоруссии, СПб.. — 1998. — Вип. 3 (17) (17 грудня). Архівовано з джерела 18 травня 2004. Процитовано.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • М. В. Біч i інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Беліца // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993. — Т. 1. — 494 с. — ISBN 5-85700-074-2.
  • М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Беліцк-Гімн // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1994. — Т. 2. — 537 с. — ISBN 5-85700-142-0.
  • М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Гімназіі-Кадэнцыя // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1996. — Т. 3. — 527 с. — ISBN 985-11-0041-2.
  • М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Кадэты-Ляшчэня // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1997. — Т. 4. — 432 с. — ISBN 985-11-0041-2.
  • М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. М-Пуд. // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1999. — Т. 5. — 592 с. — ISBN 985-11-0141-9.
  • М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Пузыны—Усая // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 2001. — Т. 6/1. — 592 с. — ISBN 985-11-0214-8.
  • М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачова; Маст. Э. Э. Жакевіч. Маст. Э // = Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. — Мінськ : «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 2003. — Т. 6/2. — 612 с. — ISBN 985-11-0276-8.