Корзиночка
 | |
Кошик або корзиночка — тістечко у вигляді кошика з пісочного тіста з різними наповнювачами[1][2].
У СРСР відомо близько з середини XX сторіччя завдяки масовому виготовленню на підприємствах громадського харчування[1][3]. Можливо, було запозичене з угорської кухні[4].
Тістова основа тістечка випікається у металевих круглих або овальних формах з гофрованими бічними стінками. Готові кошики наповнюють начинкою[5].
На початку другої половини XX сторіччя в СРСР випускалися кошики наступних найменувань[1]:
- Пісочне тісто розкачують у пласт товщиною 5-7 мм і виїмкою діаметром 9-10 см вирізають круглі коржики.
- Поклавши тісто у формочки, пальцями притискають тісто так, щоб воно застеляло їх дно і стінки і заповнювало гофровані заглиблення.
- Після випікання за температури 240-260 °С корзиночки виймають із формочок та охолоджують.
- Заповнюють корзиночку (фруктовою) начинкою, а зверху з кондитерського мішка випускають крем, посипають цукровою пудрою.[6]
- ↑ а б в Товарный словарь, 1959.
- ↑ Морозов, М. (2021). Проект кондитерського цеху в м. Кривий Ріг [Архівовано 2023-04-26 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в г д Кенгис, 1955.
- ↑ Ивенская, 2016.
- ↑ а б в Бутейкис, Кенгис, 1965.
- ↑ Тістечко «Корзиночка з кремом і фруктами» // Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: навчальний посібник. — К.: «Кондор». — 2008. — С. 438. — ISBN 966-8251-06-7.
- Тістечко «Корзиночка з кремом і фруктами» // Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: навчальний посібник. — К.: «Кондор». — 2008. — С. 438. — ISBN 966-8251-06-7.
- Пирожные (песочные) // Товарный словарь. Том 6 / Гл. ред. И.А. Пугачев. — М. : Госторгиздат, 1959.
- Корзиночка // Кулинарная энциклопедия. Том 14 / Ред. О. Ивенская. — М. : Комсомольская правда, 2016. — С. 32.
- Бутейкис Н.Г., Кенгис Р.П. Пирожное песочное Корзиночка с желе и фруктами. Корзиночка любительская // Приготовление мучных кондитерских изделий. — М. : Экономика, 1965. — С. 97—99.
- Кенгис Р.П. Пирожное Корзиночка с желе и фруктами. С кремом и фруктами. Любительская. С зефиром // Кулинария / Гл. ред. М.О. Лифшиц. — М. : Госторгиздат, 1955. — С. 765—766.
