Корнут Луцій Анней
Корнут Луцій Анней | ||||
---|---|---|---|---|
філософія | ||||
Народження | 10-е чи 20 н.е Лептіс Великий, Хомс, Лівія | |||
Смерть | 80-е чи 65 н.е невідомо | |||
Громадянство (підданство) | Стародавній Рим | |||
Знання мов | ||||
Ім'я при народженні | Cornutus або Phurnutus | |||
Діяльність | ||||
Літературний напрям | стоїцизм[3] | |||
Відомі студенти | Персій і Claudius Agathemerusd | |||
Визначний твір | ||||
Історичний період | Римська імперія | |||
| ||||
Корнут Луцій Анней (лат. Cornutus L. Annaeus, грец. Κορνοῦτος) — філософ-стоїк, вчитель філософії в Стародавньому Римі. Також відомий як латинський та грецький граматик і філософ.
Корнут був уродженцем північноафриканського міста Лептіс-Магна в Лівії, але проживав він здебільшого в Римі.[4] Ім'я Анней він отримав як вольновідпущенник або родич Сенеки. Корнут був викладач риторики і філософії в Римі. До числа його учнів зараховували себе Лукан і Персій, який присвятив Корнуту п'яту сатиру, прославляючи його як ідеал вчителя і філософа. Разом з Цезієм Бассом Корнут, після смерті Персія зібрав і видав його твори.[5]Пізніше Корнут був вигнаний з Рима. Здебільшого писав грецькими та латинськими мовами, залишив праці з граматики, риторики та філософії.
Збереглася праця, складена Корнутом «Короткий виклад традиційного грецького богослов'я» (Ἐπιδρομή τῶν κατὰ τὴν ἑλληνικὴν θεολογίαν παραδεδομένων), в якій він систематизував для навчальних цілей алегоричні інтерпретації грецької міфології, тлумачення імен грецьких богів, багато в чому спираючись на традицію стоїчної алегорії. На додаток до етимологій Корнут широко використовує раціоналістичні і природні тлумачення: пожирання Кроносом своїх дітей треба розуміти в тому сенсі, що все породжене в часі за законом руху знову зникає через деякий час відповідно до того ж закону. Корнут прагнув показати, що традиційне богослов'я і міфологія є випадковими вигадками, що наші предки були здатні зрозуміти природу космосу і міркували про неї за допомогою символів і загадок. Знання з подібних питань корисні для звільнення від забобонів, виховання у молоді правильного ставлення до жертвоприношення і молитви.
Корнут був також відомий як автор твору (можливо, коментаря), присвяченого «Категоріям» Арістотеля. Ймовірно, як і твір Афінодора, це було зведення заперечень проти вчення про категорії Арістотеля, про що можна судити за характером посилань на ім'я К. у Сімплікія (Simpl. In Cat. 18, 28; 187, 31; 351, 23; 359, 1-6). Інші твори Корнута були присвячені риториці та поезії, точні назви їх не відомі.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Dictionnaire des philosophes antiques II // Dictionnaire des philosophes antiques / R. Goulet — Paris: CNRS, 1994. — P. 462.
- ↑ Greenhill, William Alexander (1867), Agathemerus, Claudius, у Smith, William (ред.), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, т. 1, Boston, с. 62, архів оригіналу за 13 грудня 2010, процитовано 5 червня 2017
- ↑ Светоній, Life of Persius [Архівовано 21 вересня 2005 у Wayback Machine.].
- Encyclopædia Britannica 1911: L. Annaeus Cornutus
- Cornuti Theologiae Graecae Compendium - original text at OpenLibrary.com
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |