Перейти до вмісту

Ліс Фонтенбло

Координати: 48°24′07″ пн. ш. 2°39′46″ сх. д. / 48.401956944444° пн. ш. 2.6627169444444° сх. д. / 48.401956944444; 2.6627169444444
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ліс Фонтенбло
Зображення
Країна  Франція
Адміністративна одиниця Сена і Марна
Отримані відзнаки
Статус спадщини Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d][1]
З'єднується з Commanderie Forestd
Площа 280,92 км²[2]
Описано за адресою onf.fr/vivre-la-foret/forets-de-france/+/1793::foret-domaniale-de-fontainebleau.html​(фр.)
Панорамний вигляд
Критерій Світової спадщини (2005) (ii)d, (iv)d і (v)d
Вид взимку
Мапа
CMNS: Ліс Фонтенбло у Вікісховищі

48°24′07″ пн. ш. 2°39′46″ сх. д. / 48.401956944444° пн. ш. 2.6627169444444° сх. д. / 48.401956944444; 2.6627169444444

Ліс Фонтенбло
Картина Карла Бодмера «Ліс Фонтенбло», близько 1850

Ліс Фонтенбло (Forêt de Fontainebleau) — лісовий масив, що оточує замок та містечко Фонтенбло у Франції за 50 км на південь від Парижа. Ліс займає площу 25 000 га і включає лісисті пагорби, долини, порослі вересом та дроком, болота та скелі. З дерев у лісі переважають сосна (45%), дуб (40 %) та бук (10%). У лісі проростають близько 3000 видів грибів, тут водяться 7000 видів тварин, з яких 5000 видів комах.

Короткий опис

[ред. | ред. код]

У печерах лісу Фонтенбло є чимало різьблених малюнків з часів кам'яної доби (8000 до н.е.), які досліджувала німецький археолог-любитель Марі Кеніг (1899-1988). Близько 1000 року ліс називався Брієрським (Brière). З 1167 року тут розташована королівська резиденція Палац Фонтенбло. За свідченням Моріса Дрюона, саме на полюванні в лісі Фонтенбло король Франції Філіп Красивий отримав інсульт, який призвів до його смерті в замку Фонтенбло. У 17 столітті внаслідок інтенсивного вирубування дерев, залишалося лише 20 % сьогоднішньої площі лісу. Відродження лісу Фонтенбло є заслугою міністра Людовика XIV Жана-Батіста Кольбера. Так лише 1716 року було знову засаджено 6 000 га лісу. З 1786 року почалося висаджування сосон. 1830 року було засаджено ще 6000 га переважно соснами. У цей час ліс відкрили для себе художники, поціновуючи хоч і штучний, але мальовничий шарм неторканого пралісу. У лісі Фонтенбло черпали своє натхнення художники барбізонської школи. З 1949 року Фонтенбло з'єднане залізничним сполученням з Парижем. Відтоді ліс став улюбленим місцем недільного відпочинку парижан. Ще 1861 року частина лісу була проголошена охоронною зоною з метою збереження природного ареалу.

З кінця 19 століття альпіністи почали лазити тут боулдерингові маршрути. Наразі це найпопулярніший боулдерінговий район у світі[3].

Література

[ред. | ред. код]
  • Jean-Pierre Hervet, Patrick Mérienne: La Forêt de Fontainebleau. Edition Ouest-France, Rennes 1997, ISBN 2-7373-1939-0.
  • Verein Amis de la Forêt de Fontainebleau: Guide des Sentiers de promenade dans le massif forestier de Fontainebleau. 2004

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО
  2. ↑ https://www.protectedplanet.net/555539218
  3. ↑ Рейтинг боулдерінгових районів за версією сайта 8a.nu [Архівовано 29 травня 2019 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ліс Фонтенбло

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ліс_Фонтенбло&oldid=40953888