Перейти до вмісту

Марійська мова

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марійська мова
Марий йылме
Поширення марійських мов
Поширення марійських мов
Поширена вРосії: Марій Ел, Татарстан, Удмуртія, Нижньогородська область, Кіровська область, Свердловська область, Оренбурзька область, Пермський край
РегіонЄвропа
Носії320 000[1]
ПисемністьMari alphabetd і кирилиця
КласифікаціяУральська
 Угрофінська
  Фіно-волзька
   
Офіційний статус
Державна-
ОфіційнаМарій Ел
Коди мови
ISO 639-2chm
ISO 639-3chm — марійська (загальний)
mhr — лукомарійська
mrj — гірськомарійська
jmy — північно-західна марійська

Марійська мова — одна з угро-фінських мов. Поширена серед марійців, переважно в Республіці Марій Ел і Башкортостані. Традиційна українська назва — «чемериська мова». Належить до фінської групи цих мов (разом з прибалтійсько-фінськими, саамськими, мордовськими, удмуртською і комі мовами). Окрім Марій Ел, поширена також у басейні річки Вятки і східніше, до Уралу. У марійській мові дві говірки: гірська, поширена переважно на гірському березі Волги (біля Козьмодем'янська) і частково на луковому її березі, та лукова, поширена виключно на луковому березі (біля Йошкар-Оли); до лукової говірки примикають т.з. східні говори.

Історія мови

[ред. | ред. код]
Абетка. 1887 рік

Історія марійської мови порівняно маловідома. Достовірно лише відомо, що вона сформувалась як марійська мова в Поволжі, але на територіях набагато західніших, ніж сучасні території її розповсюдження. Деякі підтвердження в справі встановлення хронологічних дат дають запозичення. Так, можна стверджувати, що перехід старого /с/ в /ш/ відбувся в марійській мові пізніше за початок татарського впливу, тобто не раніше XIII століття.

Словниковий склад

[ред. | ред. код]

У словнику марійської мови зазвичай встановлюють багато нашарувань. На якийсь час до нашої ери. випадають запозичення з індоєвропейських мов південно-східної Європи. На якийсь час з VII століття випадають запозичення з мови волзьких булгар. Число цих запозичень колосальне. Причина проникнення в марійську мову такого числа волзько-булгарських запозичень полягає поза сумнівом у тому, що марійці протягом багатьох століть жили у сфері напруженої економічної, політичної і культурної дії волзьких булгар.

На пізніший час випадають запозичення з татарської і російської мови. У післяжовтневу епоху у зв'язку з соціалістичною реконструкцією економіки, суспільно-політичних відносин і побуту в марійську мову проникло багато інтернаціональних (через російське посередництво) слів з царини політичної і виробничої термінології.

Фонетика марійської мови

[ред. | ред. код]

У даний час літературні марійські мови (гірськомарійська і лугомарійська) користуються абеткою, побудованою на основі так званої російської цивільної азбуки. Побудова абетки раціональна, принцип його — фонетичний. Склад буквених знаків такий:

  1. Голосні: а, о, у, ä, ö, ÿ, э, и, також ы̆ і (гірськ.) ӹ; ä, ö, ÿ — це передні голосні, що відповідають заднім; а, о, у; ы̆ — це редукований (послаблений) задній голосний; ӹ — це редукований (послаблений) передній голосний; й — це голосний у функції приголосного (нескладовий).
  2. Приголосні:
Задньояз. Передньояз. Губні
Вибух. дзвінк. г д б
« глух. к т п
Довгі. дзвонк. — з ж в
» глух. с ш
Вибух.-довгі. глух. — ц (горн.) ч
Л-ові л ль
Р-ові р
Носові Н н нь м

«Г» і «д» в більшості положень вимовляються з послабленим вибухом, так що багато дослідників приймають їх в більшості положень за тривалі приголосні (що невірно); іноді з послабленим вибухом вимовляються й інші вибухові приголосні, «в» вимовляється як губно-губний тривалий дзвінкий приголосний; «л» відноситься до числа так званих середньоєвропейських (схоже з нім. «l»).

Сингармонізм

[ред. | ред. код]

За своїм фонетичним ладом марійська мова вельми своєрідна, і в цьому відношенні вона різко відрізняється від інших угро-фінських мов. І голосні і приголосні підкоряються сингармонізму. Особливо повно розвинений сингармонізм у гірській говірці.

Числівники

[ред. | ред. код]

Числівники марійської мови використовують коротку і довгу форму.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 20 30 40 50 60 70 80 90 100 1000
Ик, икыт (ончыч — перший) Кок, кокыт Кум, кумыт Ныл, нылыт Виз, визыт Куд, кудыт Шым, шымыт Кандаш, кандаше Индеш, индеше Лу Латик, латикыт Коло Кумло Нылле Витле Кудло Шымлу Кандашлу Индешлу Шӱдӧ Тӱжем

Займенники

[ред. | ред. код]
Правопис Займенник Pronoun
Мый Я I
Тый Ти Thou
Тудо Він, вона, воно He, she, it
Ме Ми We
Те Ви You
Нуно Вони They

Приклад

[ред. | ред. код]

«Заповіт» Т. Шевченка лукомарійською мовою (переклав Міклай Казаков[ru])

СУГЫНЬ МУТ
Мый колем гын, тойыза те: Кӱкшака курганеш,
Степь покшелан, шерге-лишыл: Украина мландеш.
Днепрын вӱдшӧ, тура серже: Да пасу лойгалтме: Койышт ыле, шоктыж ыле: Днепрын мӱгыралтме.
Украина гычын мушкылт: Канде теҥыз деке: Тушман еҥын осал вӱржӧ
Йоген кайымеке,
Нурым, курыкым кодем мый,
Юмо дек кӱзалын: Кумалаш… а тудо марте: Юмым ялт ом пале.
Тойыза да рӱж кынелза,
Чепым кӱрышт шуыза: Да тушманын вӱржӧ дене: Эрыкым те мушса.
Мыйымат кугу ешдаште: Эрыкаҥ, уэмын,
Ида мондо, шарналталза: Ныжыл шомак дене.

Джерело: Українська бібліотека

В освіті

[ред. | ред. код]

Перший підручник марійською мовою з'явився у 1775 р. Ним стала граматика марійської мови — «Сочинения, принадлежащие к грамматике черемисского языка». Першими навчальними посібниками у марійських школах були «Черемисская грамматика» А. Альбінського (1837), букварі І. Кедрова (1867) та Г. Яковлева (1870).

У 1908 р. з'явився перший підручник з арифметики марійською «Марла чот» П. Глездньова та В. Васильєва. Згодом з'явились навчальні посібники з алгебри та геометрії, а також з хімії та фізики, географії, біології, зоології, історії та суспільствознавства. Фактично, у першій половині ХХ ст. вчені В. Мухін, Н. Мухін, Н. Орлов, І. Борісов, С. Чавайн, І. Шабдаров, Я. Ялкайн розробили і запровадили в науковий обіг марійську наукову термінологію з усіх галузей природничих та гуманітарних наук. З 1908 по 1960 рр. було підготовлено та видано 500 назв підручників марійською мовою.

Починаючи з 1959/60 навчального років, посилаючись на постанову Верховної Ради Марійської АРСР від 16.06.1959 «Про зміцнення зв'язку школи з життям та подальшим розвитком народної освіти в Марійській АРСР» почався перехід учнів з 5 класу повністю на російську мову навчання. З цього моменту припиняється видання та поширення у навчальних закладах підручників марійською мовою з природничих дисциплін. Пізніше відбулась повна русифікації і початкових класів. Марійська була цілковито усунена з навчально-виховного процесу.

З розпадом СРСР, у 1994 р. був виданий підручник з математики М. Моро та С. Степанової в перекладі на марійську Є. Єгоркіної та К. Іванова, а також підручник з природознавства А, Кукліна та А. Пєкпаєва (2006).[2]

Поширеність та вжиток

[ред. | ред. код]
  • 2012 рік: вийшов у прокат російський повнометражний художній фільм «Небесні дружини лугових марі», повністю озвучений марійською мовою.
  • 2010 рік: два депутати Європарламенту від Фінляндії Гейді Гаутала (голова підкомітету з прав людини) та Сату Гассі звернулись з листом до влади Пермського краю та Суксунського району. У листі депутати висловили стурбованість ліквідацією Васькінської школи (де факультативно викладалась марійська мова).[3]
  • 2010 рік: в мережі інтернет з'явився електронний російсько-марійський та марійсько-російський словник, розроблений на базі 10-томника Словника марійської мови.[4]
  • 2010 рік: в мережі інтернет розпочало багатоканальне мовлення інтернет-версія Марій Ел Радіо.[5]
  • 2010 рік: в мережі інтернет з'явився електронний англо-марійський та марійсько-англійський словник, який нараховує 8000 слів.[6]
  • 2010 рік: на вебсторінці Міністерства культури Республіки Марій Ел з'явився проєкт російсько-англійсько-марійського словника комп'ютерних термінів. Автор проєкту Андрій Чемишев.[7]
  • 2010 рік: інтернет-видання MariUver оприлюднило публікацію, в якій висвітлюються факти зневажливого та принизливого ставлення педагогів-росіян у муніципальних дошкільних навчальних закладів до марійськомовних малюків.[8]
  • 2010 рік: адвокат з Республіки Марій Ел Владімір Іванов відкрив інтернет-сайт своєї адвокатської контори двома мовами: російською та марійською. Також він розмістив на своєму сайті посібник з діловодства марійською мовою.[9]
  • 2010 рік: письменник Василь Регеж-Горохов видав книгу творів Корнія Чуковського марійською мовою. Наклад: 2000 примірників.[10]
  • 2009 рік: створена марійськомовна Вікіпедія.[11]
  • 2009 рік: у Башкортостані в селі Сусади-Ебалак Янаульського району відкрили бюст основоположнику марійського мовознавства Валеріану Васильєву.[12]
  • 2009 рік: підручник з марійської мови авторства Любові Майкової став лауреатом всеросійського конкурсу «Найкраща книга року» у номінації «Найкраща навчальна книга».[13]
  • 2009 рік: Спілка Марійської Молоді «У вий», товариство міжкультурних зв'язків «ВийАр», Марійський Національний Конгрес та ряд інших громадських організацій за підтримки Міністерства культури Марій Ел провели конкурс «Мый марла ойлем!» («Я розмовляю марійською!») — мета конкурсу — розширення сфери вжитку марійської мови.[14]
  • 2009 рік: в інтернеті з'явився перший марійсько-російський словник. Віртуальне видання було створено на базі словника марійських лінгвістів Валеріана Васільєва та Зіновія Учаєва. Розробив словник та розмістив його на спеціальному сайті Вячеслав Кілєєв. Словник містить більш як 8 000 найвживаніших марійських слів.[15]
  • 2009 рік: МВС Марій Ел запустило марійськомовну версію свого сайту.[16]
  • 2009 рік: головний редактор газети «Мер Ой» Анатолій Смірнов звернувся до Міграційної служби Марій Ел з проханням запровадити у паспорти громадян РФ, що мешкають в республіці спеціальні сторінки марійською мовою.[17]
  • 2009 рік: представники марійської інтелігенції анонімно звернулись до угорської газети «BARIKÁD» з проханням допомогти відстояти права марійців на рідну мову та культуру в умовах русифікації.[18]
  • 2004 рік: Міський суд Йошкар-Оли задовільнив позов мешканця Йошкар-Оли Республіки Марій Ел Валерія Одінцова про видачу йому паспорта з вкладкою марійською мовою. Проте до 2008 року це рішення не було виконане. Згодом управління Федеральної міграційної служби подало позов про зупинення цього рішення. Підставою для подання такого позову зі сторони Федеральної міграційної служби стала та обставина, що, буцімто, виконавча влада не виготовляє вкладок до паспорта. Вже у 2010 році президент Республіки Марій Ел Лєонід Маркєлов зробив заяву про те, що відсутність вкладки у паспорті громадянина РФ марійською мовою не є порушенням конституційних прав громадян.[19]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
лукомарійською мовою
Марий йылме

Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
горномарійською мовою
Кырык мары

  • Троицкий В. П., Черемисско-русский словарь, Казань, 1894 (горн. и лугов.);
  • Васильев В. М., Записки по грамматике народа мари, Казань, 1918 (горн. и лугов.);
  • Шорин В. С., Маро-русский словарь горного наречия, Казань, 1920;
  • Кармазин Г. Г., Материалы к изучению марийского языка, Краснококшайск, 1925 (лугов.);
  • Его же, Учебник марийского языка лугово-восточного наречия, Йошкар-Ола, 1929;
  • Васильев В. М., Марий Мутэр (словарь горн. и лугов.), Центриздат, М., 1929;
  • Castrén M. A., Elementa grammaticae tscheremissicae, Kuopio, 1845 (горн.);
  • Wiedemann F., Versuch einer Grammatik der tscheremissischen Sprache, SPB, 1847 (горн.);
  • Budenz J., Erdei és hegyi cseremisz szótár, Pest, 1866 (мар., венг., лат. словарь, горн. и лугов.);
  • Szilasi M., Cseremisz szótár, Budapest, 1901 (мар., венг., нем. словарь горн. и лугов.);
  • Ramstedt C., Bergtscheremissische Sprachstudien, Helsingfors, 1902 (кроме текстов мар., нем. словарь, горн.);
  • Beke О., Cseremisz nyelvtan, Budapest, 1911 (грам. горн. и лугов.);
  • Räsänen M., Die tschuwassischen Lehnwörter im Tscheremissischen, Helsinki, 1920;
  • Lewy E., Tscheremissische Grammatik, Lpz., 1922 (лугов.);
  • Wichmann Y., Tscheremissische Texte mit Wörterverzeichnis und grammatikalischem Abriss, Helsingfors, 1923 (кроме текстов словарь и грам. очерк, горн. и лугов.);
  • Räsänen, Die tatarischen Lehnwörter im Tscheremissischen, Helsinki, 1923.
  • «Русская литература и фольклор»[недоступне посилання з липня 2019] (© 2004 ФЭБ) Д. Бубрих.
  • Сайт Казуто Мацумури про марийську мову [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.](англ.)(яп.)
    лугово-марийсько-російсько-японський словник на цьому сайті [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
  • Марийский онлайн-словарь

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://celt.indiana.edu/portal/Mari/index.html
  2. ↑ Марий ушем // Энциклопедия Республики Марий Эл [Архівовано 10 січня 2017 у Wayback Machine.] / Отв. ред. Н. И. Сараева. — Йошкар-Ола, 2009. — С. 502. — 872 с. — 3505 экз. — ISBN 978-5-94950-049-1.
  3. ↑ Депутаты Европарламента выразили протест по поводу реорганизации марийской школы в Пермском крае. Архів оригіналу за 15 грудня 2010. Процитовано 20 вересня 2010.
  4. ↑ В Интернете выложена бета-версия электронного словаря марийского языка[недоступне посилання з липня 2019]
  5. ↑ http://www.finugor.ru/ru/node/13553[недоступне посилання з липня 2019]
  6. ↑ В сети появился англо-марийский электронный словарь[недоступне посилання з липня 2019]
  7. ↑ Русско-англо-марийский словарь компьютерных терминов вышел в Интернет[недоступне посилання з липня 2019]
  8. ↑ В детских садах Йошкар-Олы детей мари превращают в изгоев. Архів оригіналу за 28 грудня 2010. Процитовано 20 вересня 2010.
  9. ↑ Адвокатская палата республики Марий Эл. Архів оригіналу за 15 липня 2009. Процитовано 22 вересня 2010.
  10. ↑ Произведения Корнея Чуковского переведены на марийский язык[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ Утверждена марийская википедия. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 вересня 2010.
  12. ↑ В Башкортостане открыт бюст основоположнику марийского языкознания Валериану Васильеву[недоступне посилання з липня 2019]
  13. ↑ Новая победа марийских книгоиздателей. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 22 вересня 2010.
  14. ↑ Положение конкурса-акции «Мый марла ойлем!» («Я говорю по-марийски!»). Архів оригіналу за 5 грудня 2010. Процитовано 22 вересня 2010.
  15. ↑ http://mk.12rus.ru/List/18/4477/[недоступне посилання з липня 2019]
  16. ↑ МВД Марий Эл запустило марийскую версию своего сайта[недоступне посилання з липня 2019]
  17. ↑ Главный редактор газеты «Мер Ой» предлагает сделать специальные вкладыши в паспорта жителей Марий Эл[недоступне посилання з липня 2019]
  18. ↑ A Mari Köztársaság elleni oroszosítási tervekről. Архів оригіналу за 4 березня 2011. Процитовано 22 вересня 2010.
  19. ↑ Житель Йошкар-Олы семь лет отстаивает право на вкладку в паспорт на марийском языке. Архів оригіналу за 24 листопада 2010. Процитовано 20 вересня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марійська_мова&oldid=43855080