Перейти до вмісту

Мацукадзе (1924)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мацукадзе
松風
Служба
Тип/клас ескадрений міноносець типу «Камікадзе»
Держава прапора Японія Японія
Належність
Корабельня верф ВМФ у Майдзуру
Закладено 2 грудня 1922
Спущено на воду 30 жовтня 1923
Введено в експлуатацію 5 квітня 1924
На службі 1924—1944
Загибель 6 червня 1944 потоплений на шляху до Маріанських островів
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1400
Довжина 102,6 м
Ширина 9,1 м
Осадка 2,9 м
Технічні дані
Рухова установка 2 парові турбіни, 4 парові котли
Потужність 38 500 к.с. (28,7 МВт)
Швидкість 37,3 вузла
Дальність плавання 3600 миль (6700 км) на швидкості 14 вузлів
Екіпаж 154
Озброєння
Артилерія 4 × 120-мм / 45 калібрів гармати
Торпедно-мінне озброєння 6 (3х2) × 533-мм торпедних апаратів
Зенітне озброєння 2 х 7,7-мм кулемети
Мацукадзе (1924). Карта розташування: Океанія
06.06.44
06.06.44
Район потоплення Мацукадзе

Мацукадзе (Matsukaze, яп. 松風) — ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Корабель, який став четвертим (за датою закладання) серед есмінців типу «Камікадзе», спорудили у 1924 році на верфі ВМФ у Майдзуру.

На момент вступу Японії до Другої світової війни Мацукадзе належав до 5-ї дивізії ескадрених міноносців, яка 29 листопада 1941-го прибула з Японії до Мако (важлива база ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки). 7 грудня Мацукадзе разом зі ще одним есмінцем та легким крейсером вийшли для супроводу 3 важких крейсерів, які забезпечували дистанційне прикриття висадок кількох допоміжних десантів на півночі Філіппін. 14 грудня загін повернувся до Мако, а за кілька діб Мацукадзе залучили в межах операцій з висадки головних сил у затоці Лінгайєн (північно-західне узбережжя острова Лусон), яка відбулася в ніч проти 22 грудня.

З 31 грудня 1941-го Мацукадзе разом з іншими численними есмінцями ескортував Третій Малайський конвой, який мав доправити з Формози чергову партію японських військ на півострів Малакка (вторгнення сюди почалось ще 8 грудня, у день нападу на Перл-Гарбор — тільки по інший бік лінії зміни дат). 8 січня 1942-го основна частина транспортів прибула до Сінгори (наразі Сонгкхла) в одній з найпівденніших провінцій Сіаму поблизу кордону з британською Малаєю, а 18 січня Мацукадзе повернувся на Формозу.

На початку лютого 1942-го розпочався рух конвоїв у межах підготовки десанту на головний острів Нідерландської Ост-Індії — Яву. 6—10 лютого Мацукадзе та ще один есмінець супроводили з Такао (наразі Гаосюн на Тайвані) до Камрані четверту групу транспортів із 8 суден. 18 лютого з Камрані вийшли 56 транспортів, при цьому первісно їхній безпосередній ескорт становили легкий крейсер і 10 есмінців (серед них Мацукадзе), а 21 лютого в районі островів Анамбас до них приєднались ще один легкий крейсер та 5 есмінців. 28 лютого, вже на підході до Яви, Мацукадзе дістав наказ відокремитись від конвою та прямувати назад для підсилення охорони легкого авіаносця «Рюдзьо», який вирішили ввести в операцію. Як наслідок, Мацукадзе не взяв участі в безпосередньому прикритті висадки, що відбулася в ніч проти 1 березня (можливо відзначити, що при цьому саме на ділянці, де діяли три інші кораблі 5-ї дивізії, відбулось зіткнення з двома крейсерами союзників, відоме як бій у Зондській протоці. Втім, Мацукадзе все-таки відкрив свій бойовий рахунок, коли 2 березня він разом з есмінцем «Сіокадзе» (стандартна охорона згаданого вище «Рюдзьо») перехопив та потопив нідерландський тральщик Endeh, який вийшов з Батавії (наразі Джакарта) у спробі полишити Яву.[1]

10—13 березня 1942-го Мацукадзе супроводив конвой з Яви до Сінгапура. 19 березня він разом зі ще 3 есмінцями вирушив з Сінгапуру у складі охорони Першого Бірманського конвою, який перевозив підкріплення для японських сил, що вели наступ у Бірмі. 25 березня загін досягнув Рангуну та почав розвантаження.[2] На початку квітня 1942-го з Сінгапуру рушив Другий Бірманський конвой під ескортом 2 есмінців. 4 квітня в районі Пенангу (важлива база на заході півострова Малакка) його зустріли Мацукадзе та ще 2 есмінці, які перебрали на себе ескортування. 7 квітня конвой прибув до Рангуну.[3]

28 квітня 1942-го Мацукадзе повернувся до Сінгапуру, після чого до березня 1943-го діяв у Південно-Східній Азії. Відомо, що в цей період він спершу працював на маршруті між Сінгапуром, Французьким Індокитаєм та Китаєм, а потім опікувався конвоями, що пересувались між Сурабаєю та Макассаром. 31 березня 1943-го Мацукадзе прибув до Йокосуки, де став на доковий ремонт.

На початку червня 1943-го Мацукадзе перевели у Восьмий флот, який відповідав за операції в Меланезії. 23 червня есмінець вирушив з Йокосуки до Океанії, супроводжуючи при цьому конвой №3623, та в підсумку прибув до Рабаула — головної передової бази у архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та Новій Гвінеї. У цей період почалась тримісячна битва за архіпелаг Нью-Джорджія (центральна частина Соломонових островів), де 30 червня висадився ворожий десант. Як наслідок, невдовзі Мацукадзе залучили до пов'язаних з цим операцій, передусім у транспортних рейсах (доставка підкріплень та припасів до району активних бойових дій на швидкохідних есмінцях стала для японців поширеною практикою в кампанії на Соломонових островах).

9 липня 1943-го Мацукадзе разом із трьома іншими есмінцями здійснив успішний рейс до Коломбангари з військами та припасами. 12 липня 1943-го 1 легкий крейсер та 9 японських есмінців вирушили в черговий рейс до Коломбангари, під час якого Мацукадзе та 3 інші кораблі саме становили транспортну групу. В ніч проти 13 липня японський загін вступив у битву при Коломбангарі, проте Мацукадзе не брав у ній участь оскільки займався висадкою військ.

19 липня 1943-го Мацукадзе разом із двома іншими есмінцями попрямував до Коломбангари для доставки підкріплень. Їхній рейс прикривала інша група, до якої цього разу включили не лише легкий крейсер та есмінці, але й 3 важкі крейсери, що прибули з Рабаула із завданням на пошук та знищення ворожих сил. У ніч проти 20 липня транспортна група успішно розвантажилась, а от кораблі прикриття стали ціллю для ворожих бомбардувальників, які скинули бомби за показаннями радарів та змогли потопити 2 есмінці й пошкодити 2 важкі крейсери.[4] Операцію скасували і японські кораблі повернулись у Рабаул.

25 серпня 1943-го Мацукадзе здійснив евакуаційний рейс до затоки Реката на північному узбережжі острова Санта-Ісабель (тут, північніше від Нью-Джорджії, ще в травні 1942-го створили базу японської гідроавіації). А наприкінці вересня японці узялись за евакуацію останніх гарнізонів з архіпелагу Нью-Джорджія і 28 вересня та 2 жовтня Мацукадзе у складі значної групи есмінців виходив з цією метою до Коломбангари. Нарешті, вранці 6 жовтня у складі групи із дев'яти есмінців Мацукадзе попрямував з Рабаула для евакуації гарнізону острова Велья-Лавелья (лежить західніше від Коломбангари), при цьому разом з двома іншими кораблями він належав до транспортної групи. Похід завершився боєм біля Велья-Лавелья, в якому японці зазнали поразки. Втім, у цьому зіткнення Мацукадзе не постраждав.

27 жовтня 1943-го корабель повернувся до Йокосуки та знову став на доковий ремонт, а 9 грудня рушив назад до Рабаула, де відновив патрульно-ескортну та транспортну службу. 22 грудня Мацукадзе відвідав острів Гарове (у морі Бісмарка за три сотні кілометрів на захід від Рабаула), а 25, 28 та 31 грудня ходив до Кавуву (Гавуву) на мисі Хоскінс (північне узбережжя Нової Британії дещо менш ніж за дві з половиною сотні кілометрів на південний захід від Рабаула), де японці мали аеродром. У перших двох рейсах до Кавуву Мацукадзе діяв разом з есмінцем «Юнагі», а в третьому його супутником був ще один корабель цього класу «Сацукі» (взагалі, у кінці грудня дев'ять есмінців здійснили доставку сюди підкріплень та предметів матеріального забезпечення, при цьому підсилення гарнізону збіглося з початком кампанії союзників на Новій Британії — 26 грудня американці висадились на західному завершенні острова на мисі Глочестер). У січні 1944-го рейси до Кавуву тривали і 22 та 24 числа Мацукадзе ходив сюди разом з «Фумідзукі».

З 30 січня по 6 лютого 1944-го Мацукадзе разом зі ще одним есмінцем ескортували з Рабаула на Трук (важлива база японських ВМФ у центральній частині Каролінських островів) конвой №2312. 18 лютого 1943-го Мацукадзе перебував на Труці, який того дня став ціллю для потужного рейду американського авіаносного з'єднання. Корабель зазнав пошкоджень середньої важкості від близких вибухів та обстрілу, а от нещодавно згаданий «Фумідзукі» постраждав набагато більше. Мацукадзе спробував відбуксирувати, але попри вжиті заходи «Фумідзукі» затонув.

З 18 лютого по 1 березня 1944-го Мацукадзе пройшов через Сайпан до Йокосуки, виконуючи на шляху ескортні функції. В Японії есмінець став на ремонт, а 28 квітня повернувся до служби, узявшись за ескортування конвоїв до Сайпану.

6 червня 1944-го Мацукадзе вирушив на Сайпан у супроводі конвою № 3606. 9 червня в районі на південний схід від Тітідзіми (острови Огасавара) есмінець був торпедований та потоплений підводним човном USS Swordfish.[5]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. DEFG-class auxiliary minesweepers. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  2. Japanese Minelayers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  3. Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 26 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021.
  4. Long Lancers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 8 червня 2008. Процитовано 26 листопада 2021.
  5. Long Lancers. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2021.