Палаццо Маньяні
| Палаццо Маньяні Palazzo Magnani | |
|---|---|
| |
  Палаццо Маньяні Палаццо Маньяні (Італія) | |
| Країна |  Італія |
| Територіальна одиниця | Болонья[1] |
| 44°29′44″ пн. ш. 11°20′55″ сх. д. / 44.495601° пн. ш. 11.348674° сх. д. | |
| Стиль | Архітектура Відродження |
| Архітектор | Domenico Tibaldid |
| Час заснування | 16 століття[2] |
| Сучасний стан | національна спадщина Італіїd[1][2] |
 | |
 Палаццо Маньяні у Вікісховищі | |
Палаццо Маньяні, Болонья (італ. Palazzo Magnani) — палацова споруда в місті Болонья, пам'ятка архітектури пізнього відродження.
Палац неподалік від церкви вибудували в період 1577-1583 років. Першим будівником був архітектор Доменіко Тібальді (1541—1583), син художника і архітектора Пеллергіно Тібальді, представника стилю маньєризм.
Доменіко Тібальді для головного фасаду болонського палацу використав проект римського художника і архітектора Рафаеля Санті, відомого в історії як палац Бранконіо дель Аквіла, вибудованого у 1520 році[3]. Фасади обох палаців мали п'ять осей. Обидва мали відкриту лоджию по першому поверху. Житлові кімнати були розташовані вище. Палац Бранконіо дель Аквіла в Римі мав три поверхи і пишний наріжний декор[3].
Три поверхи мав і болонський палац Маньяні. Але його декор був по провінційному спрощений і два верхні поверхи були поєднані лише пілястрами. Поверхи мали помітну висоту, тоді як пересічні будинки поряд тої ж висоти мали вже по чотири поверхи.
Обидва фасади не мали архітектурних акцентів на кшталт парадного порталу чи центрального ризаліту, а були декорованою площиною[3].
Доменіко Тібальді помер у віці 42 роки і будівництво палацу передали архітекторові Флоріано Амброзіні.
1797 року палац в Болоньї перейшов у власність Гвідотті, а його родина продала палац у другій половині 19 століття родині Мальвецци Кемпінгі. Герб родини Мальвецци і досі прикрашає головний фасад споруди. В 20 столітті це володіння Унікредіт банку.
Болонья була відомим художнім центром в Італії, що розвивався і існував під значним політичним і художнім тиском папського Риму. Саме в Болоньї брати Каррачі заснували художню академію, функціями якої оголосили художнє навчання обдарованої молоді. Брати Каррачі були запрошені на працю в палаццо Маньяні, де виконали цикл фресок на тему «Історія Язона», приклад творів раннього бароко в Італії. Брати Каррачі були серед перших, хто цілеспрямовано відмовився від стилістики маньєризму[4]
Фрески братів Каррачі прикрасили так звані сенаторські зали палацу.
Серед цікавих архітектурних деталей палацу — камін, прикрашений скульптурами Мінерви і Марса та маскаронами вовчиці, котрі створені Габріеле Фйоріні.
У дворику палацу встановлена алегорична скульптура Геркулеса з портретним обличчям Лоренцо Маньяні, колишнього сенатора.
- Гращенков В. Н."Рафаель Санти", М., «Искусство», 1975, с. 167
- Volpe, Carlo (1972). Il fregio dei Carracci e i dipinti di Palazzo Magnani in Bologna,. Litografica Bodoniana.
- Il Credito Romagnolo fra storia, arte e tradizione. Grafis Edizioni. 1985.
