Чемпіонат Європи з футболу — найпрестижніша континентальна першість світу, головне змагання національних збірних, що відбувається під патронатом УЄФА кожні 4 роки, починаючи з 1960 року, і чергується з Чемпіонатом світу. До 1968 року ЧЄ мав назву «Кубок європейських націй».
Фінальні турніри чемпіонатів Європи відбуваються раз на 4 роки, однак разом із відбірковим турніром і паузою між відбірковим і фінальним турніром він триває майже 2 роки.
Чемпіона́т Євро́пи з футбо́лу 1960 — перший Чемпіонат Європи з футболу. Цей турнір відбувся за кубковою системою. Відбіркові ігри проходили у 1958–1960 роках. Фінальний етап турніру складався лише з півфінальних і фінальних зустрічей і відбувався з 6 липня по 10 липня1960 у Франції.
Чемпіонами Європи стала збірна СРСР. Збірна складалась із представників різних національностей, володарями золотих нагород стали такі представники українських клубів або вихідці з України: Володимир Маслаченко, Юрій Ковальов, Юрій Войнов.
Цей чемпіонат — перший, у якому кількість команд у фінальному турнірі розширили до 24. Збірна Франції кваліфікувалася до фінальної частини чемпіонату автоматично на правах господарів турніру. Ще 23 команди здобули право виступати у фінальній частині в кваліфікаційному раунді, що відбувався з вересня 2014 по листопад 2015 року. Для збірних Албанії, Ісландії, Північної Ірландії, Словаччини та Уельсу Євро-2016 стало першим в їхній історії.
Матчі чемпіонату проходили на 10 стадіонах у 10 містах. Відкриття чемпіонату відбулося 10 червня на стадіоні «Стад де Франс» у Сен-Дені, де зіграли збірні Франції та Румунії.
У цьому списку наведені всі головні тренери збірної України з футболу та виконувачі обов'язків головного тренера, їхня статистика та здобутки в збірній.
Федерація футболу України, незалежна від Москви, була створена 13 грудня 1991 року. Перший свій матч новостворена збірна України провела 29 квітня 1992 року проти Угорщини. Першим тренером збірної України став Віктор Прокопенко. За весь час існування збірної вона отримувала одинадцять головних наставників. Також шість раз збірною керували виконувачі обов'язків головного тренера. Усі вони були громадянами України. На початках існування призначення чи звільнення тренера часто супроводжувалися непорозуміннями та скандалами. Так, Віктор Прокопенко був усунений з посади рішенням тренерської ради (куди ввійшли тренери всіх клубів вищої ліги), хоча до того питання про зміну тренера не піднімалося. Сам Прокопенко, тренер «Чорноморця», участі в раді не брав. Наступним тренером мав би стати Анатолій Коньков, але він не хотів проводити товариський матч проти збірної Білорусі, в якому не могли виступити представники найсильнішого тогочасного українського клуба — «Динамо».
Найуспішнішим тренером є Олег Блохін, при якому збірна пробилася до фінальної частини чемпіонату світу з футболу 2006, де дійшла до чвертьфіналу, і який керував збірною під час матчів чемпіонату Європи з футболу 2012. Він найдовше пробув головним тренером збірної України (як сумарно, так і безперервно).