Перейти до вмісту

Пресс Тамара Натанівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пресс Тамара Натанівна
рос. Тамара Натановна Пресс
Загальна інформація
Громадянство СРСР
 Росія
Народження10 травня 1937(1937-05-10)[1][2]
Харків, Українська РСР, СРСР[1]
Смерть26 квітня 2021(2021-04-26)[3] (83 роки)
Москва, Росія
Зріст180 см
Вага102 кг
Спорт
Вид спортулегка атлетика
Дисциплінаметання диска
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація) орден Леніна орден «Знак Пошани»
заслужений майстер спорту СРСР
CMNS: Пресс Тамара Натанівна у Вікісховищі
Спортивні медалі
Легка атлетика
Представник СРСР СРСР
Олімпійські ігри
Золото 1960 Рим Штовхання ядра
Срібло 1960 Рим Метання диска
Золото 1964 Токіо Штовхання ядра
Золото 1964 Токіо Метання диска
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пресс Ірина Натанівна.
Рим 1960

Тамара Натанівна Пресс (10 травня 1937, Харків — 26 квітня 2021, Москва) — українська та російська радянська легкоатлетка, яка спеціалізувалася на штовханні ядра й метанні диска, олімпійська чемпіонка, рекордсменка світу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько сестер Пресс загинув на війні. Вони виховувалися в евакуації в Самарканді, потім навчалися в Ленінградському університеті.

За власним зізнанням, Тамара з дитинства була моторною дитиною: «бігала швидше від усіх хлопчаків з її подвір'я, стрибала через різноманітні перешкоди, словом, завжди рухалась»[4].

Токіо 1964

Першим тренером, який «відкрив» спортсменку ще в дитинстві, був Володимир Пантелеймонович Безсекерних. Потім вона тренувалася у Заслуженого майстра спорту СРСР, першого в Радянському Союзі Заслуженого тренера з легкої атлетики Віктора Ілліча Алексєєва в добровільному спортивному товаристві «Трудові резерви».

Вона та її молодша сестра Ірина Пресс, бігунка і п'ятиборка, відомі як «Сестри Пресс», виграли практично все, що можна було в легкій атлетиці, за винятком бігу на довгі дистанції.

На римській Олімпіаді в 1960 році Тамара здобула золоту медаль у штовханні ядра і срібло в метанні диска. На токійській Олімпіаді вона перемогла в обох змаганнях. В штовханні ядра і в метанні диска Тамара Пресс встановила шість світових рекордів.

Тамара також успішно виступала на чемпіонатах Європи. В 1958 році у Стокгольмі вона була третьою в штовханні ядра, а в 1962 році в Белграді стала європейською чемпіонкою в штовханні ядра й метанні диска.

Питання щодо статі

[ред. | ред. код]

Наприкінці 60-х років у спортивних лікарів з'явилися підозра, що сестри Пресс гермафродити, інші думали, що сестрам вводять чоловічі гормони. Західні засоби масової інформації відкрито називали їх «братами Пресс»[5]. Спортсменки збиралися взяти участь в Олімпіаді-1968 в Мехіко.

Однак після введення тесту на статеву приналежність (вперше його ввели в 1966 р. на чемпіонаті Європи з легкої атлетики в Будапешті, а з 1968 р. перевірка на статеву належність при проведенні Олімпіад стали обов'язковими), обидві сестри Пресс одразу припинили виступати на будь-яких міжнародних змаганнях. Разом з сестрами Пресс закінчили спортивну кар'єру багато інших радянських спортсменок.[6]

За офіційною версією керівництва радянської збірної, у Тамари та Ірини Пресс «загострилися болі в спині, які не дозволили далі займатися спортом». «Тому, що дідусь захворів» — глузували західні ЗМІ[7]

Підозри щодо статевої належності сестер з'явилися у Міжнародного олімпійського комітету ще в 1964 році, і несподівана відмова спортсменок від участі в змаганнях у Мехіко стала підтвердженням цих підозр.[8] Західна спортивна преса сприйняла цей факт як зізнання з боку Радянського Союзу. Російські газети донині заперечують це звинувачення. Сама спортсменка заявила, що її змусило піти «відчуття міри»[9]

Життя після спортивної кар'єри

[ред. | ред. код]

Після того як Радянський Союз припинив виставляти їх на міжнародних змаганнях, обидві сестри Пресс розпочали інші кар'єри. Тамара стала адміністратором-функціонером російського спорту.

Тамара закінчила Вищу партійну школу при ЦК КПРС і одержала напрям у ВЦРПС, де тривалий час працювала заступницею завідувача відділу фізкультури та спорту. Потім багато років працювала на керівних посадах у ЦК радянських профспілок. 1986 року стала віце-президентом профспілкового товариства «Росія».

Займала почесну посаду в управлінні російським спортом, як і Ірина до своєї смерті в 2004 році, працювала у Російській Раді добровільного фізкультурно-спортивного товариства «Динамо».

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Пресс Тамара Натановна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Ушла из жизни олимпийская чемпионка Тамара Пресс
  4. ↑ People.Ru — Тамара Пресс(рос.)
  5. ↑ «Switch hitter: If a man has a sex change can he compete in the Olympics as a woman?» [Архівовано 2008-08-29 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Утро.ru: Олимпийские гермафродиты — быль или сказка(рос.)
  7. ↑ Ерік Егерс: «Чоловік чи жінка?» Випадок Caster Semenya — TV ZDF.de [Архівовано 23 серпня 2009 у Wayback Machine.](нім.)
  8. ↑ GZT.Ru У чемпионки мира проверят пол(рос.)
  9. ↑ Т.Пресс: Уходить надо вовремя(рос.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пресс_Тамара_Натанівна&oldid=43496913