Рекомендація (Європейський Союз)
.svg){kind=small}
Рекоменда́ція (англ. Recommendation) — акт м'якого права Європейського Союзу, цитований у Римському договорі поруч з думкою. Рекомендація не є юридично обов'язковою, але обговорюються та голосуються згідно з відповідною процедурою. Хоча вони й не мають юридичної сили, але мають політичну вагу. Рекомендація є інструментом непрямої дії, спрямованої на підготовку законодавства в державах-членах, що відрізняється від директиви лише відсутністю обов'язкової сили.
Стаття 292 зазначає, що Європейська комісія може давати рекомендації, а в окремих випадках Європейський центральний банк також може давати рекомендації.[1]
Відповідно до положень Договору про Європейський Союз «З метою забезпечення належного функціонування та розвитку спільного ринку Комісія (…) формулює рекомендації або надає думки з питань, які розглядаються в цьому Договорі, якщо це прямо передбачено або якщо Комісія вважає це необхідним».
Конкретно, рекомендації можуть бути використані комісією для знищення бар'єрів конкуренції, викликаних встановленням або зміною внутрішніх норм держави-члена.
13 грудня 1984 року Європейська Рада видала рекомендацію щодо заохочення позитивних дій для жінок на роботі, а Європейська Комісія видала рекомендацію щодо захисту гідності жінок і чоловіків на роботі 27 листопада 1991 року. До останньої рекомендації було додано Кодекс практики щодо заходів боротьби з сексуальними домаганнями, у якому запропоновано дії, рекомендовані для роботодавців, профспілок і працівників у державному та приватному секторах у всіх державах-членах.
- Регламент
- Директива
- Рішення
- Думка (Висновок)
- Рамкове рішення (скасовано)
- Перелік рішень Європейського Суду Справедливості[en]
- ↑ Treaty on the Functioning of the European Union. EUR-Lex. European Union.
- EUROPA
- Craig, Paul; De Burca, Grainne (2007). EU Law: Text, Cases and Materials (вид. 4th). Oxford: Oxford University Press. с. 83–85. ISBN 978-0-19-927389-8.
