Угаритська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Угаритська мова
Список угаритських богів
Список угаритських богів
Поширена вУгарит
РегіонБлизький Схід
Носіїмертва мова
Писемністьугаритське письмо (клинопис)
КласифікаціяАфразійські мови
Семітська сім'я
західносемітська гілка
Центральносемітска гілка
Північнозахідносемітська надгрупа
Офіційний статус
ДержавнаУгарит
Коди мови
ISO 639-1
ISO 639-2uga
ISO 639-3uga
Міфологічна поема, написана угаритською мовою (Лувр, Франція)

Угари́тська мова — мертва мова з родини семітських мов — мова населення давнього Угарита.

Історія

[ред. | ред. код]

1929 року в районі Рас-Шамра (Сирія) на руїнах стародавнього міста Угарит було розкопано багато глиняних клинописних табличок. Деякі були написані аккадською мовою, за змістом це були документи дипломатичного лисування, приватна кореспонденція, а також словники (аккадські слова з перекладом на місцеву мову). Більшість табличок виявилися текстами міфологічного характеру, записаними західносемітським письмом, адаптованим до глини і тому схожим на аккадський клинопис. Розшифровка угаритських табличок дала найцінніші відомості про ханаанську міфологію і про стародавнішу, порівняно з івритом, західносемітську мову.

Таблички, які донесли до нас угаритську літературу, датуються 14 — 13 ст. до н. е., не менше, ніж на півтисячоліття старше найдавніших написів івритом. За оцінками деяких вчених, цей час приблизно відповідає періоду написання мовою іврит найдавніших частин Біблії[1]. Міфологічна та культурологічна інформація дозволяє зарахувати до спільноханаанських цілі фрагменти Біблії (текст про Даниїла, фрагменти багатьох інших сюжетів).

Мова угаритських табличок надзвичайно близька до сучасної йому формі івриту (іврит найдавнішого «корпусу» Біблії[1]), але порівняно з івритом або фінікійською мовою вона зберегла чимало архаїчних фонетичних рис. Хоча угаритська абетка, як і всі західносемітські алфавіти, передає лише приголосні, в ній є три окремих знаки для передачі «Алеф» ' з голосними a, i і u. Цей факт, а також наявність деяких угаритських слів (глосс) в аккадській передачу, в якій є голосні, хоча і не цілком однозначно, дозволяє доволі надійно встановити й голосний склад слова.

Угаритська мова близька до ханаанських мов, (фінікійської, івриту та ін.), а на думку деяких науковців, таки є однією з ханаанських мов[2], має морфологію — типово західно-семітську, а лексику — семітську із запозиченнями з хурритської мови.

Угаритська алфавіт — клиноподібної форми, консонантний[3].

У мові виявлено три стилі, що розрізняються фонетично[4]:

  1. архаїчний,
  2. класичний,
  3. «вульгарний».

Архаїчний стиль майже не відрізнявся від прасемітської мови (відсутні лише латеральні сибілянти як особливі фонеми). Класичний та «вульгарний» стилі мають тенденцію до втрати інтердентальних приголосних.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Барух Подольский, «История семитских языков»
  2. Aistleitner J., Wörterbuch der ugaritischen Sprache,3 Aufl., 1967
  3. Gordon С. H.,Ugaritic textbook, [Th.1 — 3], Graz, 1967
  4. Сегерт С., Угаритский язык, М., 1965

Література

[ред. | ред. код]
  • Bordreuil, Pierre. and Dennis Pardee. (2009). A Manual of Ugaritic: Linguistic Studies in Ancient West Semitic 3. Winona Lake, IN 46590: Eisenbraun's, Inc. ISBN 1-57506-153-8.
  • Cunchillos, J.-L., and Juan-Pablo Vita (2003). A Concordance of Ugaritic Words. Piscataway, NJ: Gorgias Press. ISBN 1-59333-258-0.
  • del Olmo Lete, Gregorio; & Sanmartín, Joaquín (2004). A Dictionary of the Ugaritic Language in the Alphabetic Tradition. Brill Academic Publishers. ISBN 90-04-13694-0. (2 vols), (originally in Spanish, translated by W. G. E. Watson).
  • Gibson, John C. L. (1977). Canaanite Myths and Legends. T. & T. Clark. ISBN 0-567-02351-6. This contains Latin-alphabet transliterations of the Ugaritic texts and facing translations in English.
  • Greenstein, Edward L. (1998). Shlomo Izre'el, Itamar Singer, Ran Zadok (ред.). "On a New Grammar of Ugartic" in Past links: studies in the languages and cultures of the ancient near east: Volume 18 of Israel oriental studies. Eisenbrauns. ISBN 978-1-57506-035-4. Found at Google Scholar.
  • Moscati, Sabatino (1980). An Introduction to the Comparative Grammar of Semitic Languages, Phonology and Morphology. Harrassowitz Verlag. ISBN 3-447-00689-7.
  • Parker, Simon B. (editor) (1997). Ugaritic Narrative Poetry: Writings from the Ancient World Society of Biblical Literature. Atlanta: Scholars Press. ISBN 0-7885-0337-5.
  • Pardee, Dennis (2003-2004)). Rezension von J. Tropper, Ugaritische Grammatik (AOAT 273) Ugarit-Verlag, Münster 2000: Internationale Zeitschrift für die Wissenschaft vom Vorderen Orient. Vienna, Austria: Archiv für Orientforschung (AfO). P. 1-404.
  • Segert, Stanislav (1997). A Basic Grammar of the Ugaritic Language. University of California Press. ISBN 0-520-03999-8.
  • Sivan, Daniel (1997). A Grammar of the Ugaritic Language (Handbook of Oriental Studies/Handbuch Der Orientalistik). Brill Academic Publishers. ISBN 90-04-10614-6. A more concise grammar.
  • Tropper, J. (2000). Ugartische Grammatik, AOAT 273. Münster, Ugarit Verlag.
  • Tropper, Josef: Ugaritische Grammatik (AOAT 273). Münster 2000. ISBN 3-927120-90-1 (Kurzfassung als Tropper, Josef: Ugaritisch. Kurzgefasste Grammatik mit Übungstexten und Glossar (ELO 1). Münster 2002. ISBN 3-934628-12-5)
  • Tropper, Josef: Kleines Wörterbuch des Ugaritischen (ELO 4). Wiesbaden 2008. ISBN 978-3-447-05638-0
  • Woodard, Roger D. (editor) (2008). The Ancient Languages of Syria-Palestine and Arabia. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-68498-6.

Посилання

[ред. | ред. код]