Фрідріх I (великий герцог Баденський)
Фрідріх I | |
---|---|
нім. Friedrich I. von Baden | |
Ім'я при народженні | нім. Friedrich Wilhelm Ludwig von Baden |
Народився | 9 вересня 1826[1][2] Карлсруе, Велике герцогство Баденське[1] |
Помер | 28 вересня 1907[1][2] (81 рік) Майнау, Констанц |
Поховання | Великогерцогська усипальниця (Карлсруе) |
Країна | Велике герцогство Баденське |
Діяльність | регент, аристократ |
Знання мов | німецька |
Титул | герцог |
Посада | регент |
Військове звання | генерал |
Конфесія | лютеранство |
Рід | Церінгени |
Батько | Леопольд (великий герцог Баденський) |
Мати | Софія Шведська |
Брати, сестри | Ольга Федорівна (велика княгиня), Александріна Баденська, Марія Баденська, Людвіг II (великий герцог Баденський), Prince Wilhelm of Badend і Prince Karl of Badend |
У шлюбі з | Луїза Прусська |
Діти | Фрідріх II (великий герцог Баденський)[2], Вікторія Баденська і Prince Louis William of Badend |
Автограф | |
Нагороди | |
Фрідріх I (нім. Friedrich I.; 9 вересня 1826 — 28 вересня 1907) — 6-й великий герцог Баденський в 1856—1907 роках.
Походив з династії Церінгенів. Другий син Леопольда, великого герцога Баденського, та Софії Гольштейн-Готторпської. Народився 1826 року в Карлсруе. Здобув гарну освіту. Потім з братом Людвігом здійснив поїздки до Нідерландів й північної Італії. У 1842—1843 роках разом з братом перебував у Відні. Фрідріх тут суттєво захворів. 1847 року став членом Першої палати Баденських постійних зборів.
1852 року через хворобу батько призначив Фрідріха головою уряду. Після сходження в тому ж році на трон його недієздатного брата Людвіга II призначається регентом. Невдовзі прусський король Фрідріх Вільгельм IV призначив його очільником Сьомого уланського Рейнського полку. 1853 року придбав острів Майнау на Боденському озері. 1854 року заснував художню школу великого герцога Баденського. 1856 року перебрав титул і владу в Бадені. Невдовзі одружився з представницею династії Гогенцоллернів.
З метою збереження внутрішньої згоди новий великий герцог дотримувався принципів конституційної монархії. Багато уваги приділяв розвитку економіки, сприяв перетворенню Мангайму на промисловий центр.
1860 року перевів шкільну систему з церквоного контролю під опіку держави. 1865 року перетворив політехнікум в Карсруе у Вищу технічну школу. У 1866 році під час пруссько-австрійської війни підтримав Пруссію. 1867 року увійшов до Північнонімецького союзу. 1869 року дозволив своїм підданим укладати цивільний шлюб.
1870 року брав участь у війні проти Франції. Був присутній при оголошенні Німецької імперії в Версалі. 1873 року за його наказом зведено велику будівлю бібліотеки в Карлсруе.
У 1881—1882 роках перехворів на тиф. У 1898 році прийняв Теодора Герцля, який займався агітацією і виступав за створення держави Ізраїль. 1902 року університет Карлсруе був названий ім'ям «Fridericiana». 1904 року було запроваджено таємне і пряме обрання до другої палати Баденського ландтагу. Помер 1907 року. Йому спадкував син Фрідріх.
Дружина — Луїза, донька німецького імператора Вільгельма I Гогенцоллерна
Діти:
- Фрідріх (1857—1928) — 7-й великий герцог Бадену
- Вікторія (1862—1930) — дружина короля Швеції Густава V
- Людвіг Вільгельм (1865—1888) — одруженим не був, дітей не мав.
- Орден Вірності (Баден)
- Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, великий хрест
- Орден Церінгенського лева, великий хрест
- Орден Бертольда I (29 квітня 1877) — засновник ордену.
- Пам'ятний хрест за кампанію 1870/71
- Хрест «За вислугу років» для офіцерів (25 років)
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командор
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу
- Залізний хрест 2-го класу
- Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71
- Столітня медаль
- Орден Святого Георгія (Ганновер) (1855)
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1855)
- Орден Вендської корони, великий хрест з ланцюгом
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу
- Орден Людвіга, великий хрест (Велике герцогство Гессенське; 24 вересня 1843)
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест (вересень 1844)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (Вюртемберзьке королівство; 1846)
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (Велике герцогство Ольденбурзьке; 17 травня 1852)
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія; 1852)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Айзенаське; 6 серпня 1853)
- Орден Рутової корони (Саксонське королівство; 1853)
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (Ангальтське князівство; 1889)
- Орден Генріха Лева, великий хрест (Брауншвейг-Люнебурзьке герцогство)
- Медаль «За військові заслуги» (Ліппе)
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (1849)
- Хрест «За вислугу років» (Австрія) 2-го класу для офіцерів (25 років)
- Орден Золотого лева Нассау (червень 1860)
- Орден Віллема, великий хрест (17 липня 1878)
- Орден Нідерландського лева, великий хрест
- Вищий орден Святого Благовіщення з ланцюгом (9 листопада 1864)
- Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий хрест (9 листопада 1864)
- Орден Корони Італії, великий хрест (9 листопада 1864)
- Орден Святого Йосипа, великий хрест (Велике герцогство Тосканське)
- Орден Святого Фердинанда за заслуги, великий хрест (Королівство Обох Сицилій)
- Орден Карлоса III, великий хрест (27 травня 1866)
- Орден Золотого руна з ланцюгом (грудень 1878)
- Орден Серафимів з ланцюгом (15 квітня 1877)
- Орден Святого Олафа, великий хрест (20 вересня 1881)
- Орден Вази, великий хрест з ланцюгом (1896)
- Орден Кароля I, великий хрест з ланцюгом
- Орден Зірки Румунії, великий хрест
- Потрійний орден, великий хрест
- Орден Вежі й Меча, великий хрест з ланцюгом
- Орден Андрія Первозванного із золотим ланцюгом
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого Орла
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Георгіївський хрест 4-го ступеня
- Орден Мілоша Великого 1-го класу
- Орден Таковського хреста, великий хрест
- Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія; 12 травня 1845)
- Орден Почесного легіону, великий хрест (Франція; вересень 1846)
- Орден Слона (Данія; 24 квітня 1877)
- Орден Королівського дому Чакрі з ланцюгом (Сіам; 5 жовтня 1897)
- Орден Хризантеми з ланцюгом (Японська імперія; 5 червня 1906)
- Орден Підв'язки (Британська імперія; 20 вересня 1906)
- Орден Південного Хреста, великий хрест (Бразилія)
- Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство)
- Орден Камехамехи I, великий хрест (Гавайське королівство)
- Орден Святого Карла (Монако), великий хрест
- Орден князя Данила I, великий хрест (Королівство Чорногорія)
- Орден дому Хусейнидів з діамантами (Туніс)
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118535633 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- Hans Georg Zier: Friedrich I.. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, ISBN 3-428-00186-9, S. 490—492 (Digitalisat).
- Народились 9 вересня
- Народились 1826
- Уродженці Карлсруе
- Померли 28 вересня
- Померли 1907
- Померли в Констанці (Німеччина)
- Церінгени
- Нагороджені орденом Вірності (Баден)
- Кавалери Великого хреста ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
- Кавалери Великого хреста ордена Церінгенського лева
- Кавалери ордена Бертольда І
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Великі командори ордена дому Гогенцоллернів
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю за кампанію 1870-71
- Нагороджені Столітньою медаллю
- Кавалери ордена Святого Георгія (Ганновер)
- Лицарі Королівського Гвельфського ордена
- Кавалери ордена Вендської корони
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін)
- Кавалери ордена Людвіга Гессенського
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери Великого хреста ордена Корони (Вюртемберг)
- Кавалери ордена Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери Великого хреста ордена Білого Сокола
- Кавалери ордена Рутової корони
- Кавалери ордена Альберта Ведмедя (Ангальт)
- Нагороджені орденом Генріха Лева
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Ліппе)
- Кавалери Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
- Нагороджені хрестом «За вислугу років» (Австрія)
- Кавалери ордена Золотого лева Нассау
- Лицарі Великого хреста військового ордена Віллема
- Лицарі Великого хреста ордена Нідерландського лева
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери Великого хреста ордена Святих Маврикія і Лазаря
- Кавалери Великого Хреста ордена Корони Італії
- Кавалери Великого хреста ордена Карлоса III
- Кавалери ордена Золотого руна
- Кавалери ордена Серафимів
- Кавалери Великого хреста ордена Святого Олафа
- Командори Великого Хреста ордена Вази
- Кавалери Великого хреста ордена Зірки Румунії
- Кавалери Потрійного ордена
- Кавалери Великого хреста ордена Вежі й Меча
- Кавалери ордена Таковського хреста
- Кавалери Великого хреста ордена Леопольда I
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена Слона
- Кавалери ордена Королівського дому Чакрі
- Кавалери ордена Хризантеми
- Кавалери ордена Підв'язки
- Кавалери Великого хреста ордена Південного Хреста
- Кавалери Великого хреста ордена Спасителя
- Кавалери Великого хреста ордена святого Карла
- Кавалери ордена князя Данила I
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Кавалери відзнаки ордена Святого Георгія
- Великі герцоги Баденські
- Учасники французько-прусської війни
- Регенти
- Почесні шефи австро-угорських полків