Перейти до вмісту

Хаплу

Координати: 35°09′49″ пн. ш. 76°20′41″ сх. д. / 35.163611111111° пн. ш. 76.344722222222° сх. д. / 35.163611111111; 76.344722222222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хаплу
урду خپلو

Координати 35°09′49″ пн. ш. 76°20′41″ сх. д. / 35.163611111111° пн. ш. 76.344722222222° сх. д. / 35.163611111111; 76.344722222222

Країна  Пакистан
Адмінодиниця Ghanche Districtd
Висота центру 2600,707 м
Водойма Шайок
Часовий пояс PKT
Поштовий індекс 16800
Хаплу. Карта розташування: Пакистан
Хаплу
Хаплу
Хаплу (Пакистан)
Мапа

Хаплу (урду: خپلو, вимовляється: [xəpluː]; балті: ཁཔ་ལུ།), також пишеться Кхапалу — місто, яке є адміністративною столицею району Ганче Гілгіт-Балтістану на півночі Пакистану[1]. Лежить за 103 км на схід від міста Скарду, це було друге за величиною королівство в старому Балтистані за династії Ябго. Він охороняв торговий шлях до Ладакха вздовж річки Шйок на схід від її впадіння в Інд.

Хаплу є базою для трекінгу в долину Хуше, яка веде до високих вершин Машербрум, К6, К7 і Чоголіса. У Хаплу є 700-річна мечеть Чакчан, заснована Аміром Кабіром Саїд Алі Хамадані (РА). Інші туристичні об’єкти включають Елі-Брок, Ханджор, Токсі-Кхар, Калдак і річку Шйок.

Історія

[ред. | ред. код]

Згідно з традицією, Саїд Алі Хамдані прибув до Хаплу наприкінці 14 століття та навернув місцевих жителів до ісламу. Донині в регіоні існують мечеті та ханки, приписані йому[2].

Перша згадка про колишнє невелике королівство під назвою Хапула міститься в праці Мірзи Хайдара «Таріх-і-Рашиді»[3], де перераховується район Хаплу в Балті (стан). Хаплу також був дуже відомий у 17 і 18 століттях через тісні політичні та родинні зв'язки з королівською родиною сусідньої країни Ладакх

Першим європейцем, який відвідав Хаплу, був, ймовірно, капітан Клод Мартін Уейд, який згадав про «Chílú» у 1835 році в есе в журналі Азійського товариства Бенгалії і Джордж Требек написали у своїй книзі 1841 року:[4] «Кафалун — це провінція на захід від Нобри, на лівому березі Шаюка». Годфрі Віньє був у цьому районі в 1835-1838 роках, покладаючись, зокрема, на місцеву гірську фортецю, прокоментував, що він все ще перебуває в непошкодженому стані[5]

Географія

[ред. | ред. код]
Піки Халді
Хаплу лежить біля підніжжя хребта Каракорум.

На відміну від Скарду та Шигара, територія Хаплу не була зосереджена на одній великій річковій долині, а поширювалася на три долини Шайок, а саме на території сучасного міста Хаплу, долини річки Талле та долина Хуше /Салторо. Територія навколо гирла річки в Талле Шайок формувала західний кордон королівства.

Сьогодні район Ганаче, адміністративний центр якого знаходиться в Хаплу[6], охоплює Балгар і Дагоні на додаток до гирла Інду в Шайоку. Він включає в себе колишнє Королівство Кіріс як військовий оплот проти вторгнень Скарду і Шигар. У Халді, на сході Хуше/Сальторо Тал, була ще одна фортеця.

Архітектура

[ред. | ред. код]
Хаплу восени.

Найважливішими релігійними пам'ятками в Хаплу є великий молитовний зал Ханка і мечеть Чакчан. Перший був побудований у 1712 році Сайєдом Мохаммадом, святим ісламської секти Нурбкахшія, чия могила в Астані знаходиться в безпосередній близькості. Пам'ятник-могилу в Астані було відреставровано Фондом культури Ага Хана в Пакистані і таким чином врятовано від повного розпаду.

Транспорт

[ред. | ред. код]

До Хаплу можна дістатися лише дорогою. Звичайна дорога до Хаплу є сполучною дорогою з долини Скарду. Чотири або п'ять інших доріг сполучають Кашмір, Ладакх і Ярканд[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Khaplu — off the beaten path. 27 липня 2014.
  2. Rieck, Andreas (1995). The Nurbakhshis of Baltistan — Crisis and Revival of a Five Centuries Old Community. Die Welt des Islams. 35 (2): 159—188. doi:10.1163/1570060952597761. ISSN 0043-2539 — через JSTOR.
  3. p. 410
  4. Travels in the Himalayan Provinces of Hindustan and the Punjab in Ladakh and Kashmir in Peshawar, Kabul, Kunduz and Bokhara From 1819 to 1825 (in two volumes)Part II, p 264
  5. Part 2, pp. 317f
  6. District Headquarter Khaplu - A historical settlement. visitgilgitbaltistan.gov.pk. Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 9 вересня 2019. [Архівовано 2019-09-12 у Wayback Machine.]
  7. Baltistan aik nazar, usaf Abadi

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]