RBS 70
RBS 70 RBS 70 | |
---|---|
Вигляд зенітної ракети переносного ЗРК | |
Тип | переносний зенітно-ракетний комплекс |
Походження | Швеція |
Історія використання | |
На озброєнні | 1977 — т. час |
Оператори | див. Оператори |
Історія виробництва | |
Розробник | Bofors Defence |
Розроблено | 1977—2011 |
Виробник | Saab Bofors Dynamics |
Виготовлення | 1977 |
Варіанти | RBS 70, RBS 70 Mk2, RBS 70 NG |
Характеристики | |
Дульна швидкість | 2 маха |
Дальність вогню | |
Максимальна | 9000 м |
Приціл | оптичний приціл |
Двигун | Твердопаливний ракетний двигун |
Система наведення | лазерний промінь |
Пускова платформа | MANPADS |
RBS 70 у Вікісховищі |
RBS 70 — переносний зенітно-ракетний комплекс, розроблений у Швеції компанією Bofors Defence (зараз має назву Saab Bofors Dynamics) і представлений 1977 року. Сьогодні використовується п'яте покоління виробу — RBS-70 NG, що було представлене 2011 року.
Оригінальна версія, представлена 1977 року, наводилася на ціль за лазерним променем, мала дистанцію перехвату 5 км та можливість вражати цілі на висоті близько 2000 метрів. Подальший розвиток системи збільшив зону ураження та покращив можливості наведення та керування ракети.
Основні етапи розвитку ПЗРК[1]:
- 1977 рік — представлено систему з наведенням по лазерному променю, дистанцією перехвату 5 км, на висоті 2000 м.
- 1982 рік — підвищено зону можливого ураження цілей, покращено обладнання.
- 1990 рік — впровадження ракети Mk2 (швидкість 1,6 Маха, дистанція — до 6 км, висота — до 3000 м), прилаштовуваний прилад нічного бачення, впровадження термінала управління полем бою.
- 2003 рік — впровадження ракети BOLIDE[2][3] (швидкість 2 Маха, дистанція — до 8 км, висота — до 6000 м), яка є подальшим розвитком Mk2 з новим двигуном, що дозволив збільшити швидкість та маневреність ракети. Застосування BORC тепловізора та системи IFF («свій-чужий»).
- 2011 рік — представлення п'ятого покоління RBS-70 NG з системою автоматичного відстежування та інтегрованим тепловізором.
З 2015 р. ПЗРК RBS 70 широко використовуються в рамках регулярних, багатонаціональних тактичних навчань НАТО з відпрацювання взаємосумісності ППО сухопутних військ Tobruq Legacy.
За даними виробника системи[1]:
- Ефективна дальність: понад 9 км
- Висота ураження: 0-5000 м
- Час розгортання: 45 с
- Час перезаряджання: менш як 5 с
- Швидкість ракети BOLIDE: 2 махи
- Геометричні характеристики ракети BOLIDE: довжина 132 см (без прискорювача), діаметер 10,6 см, розмах хвостового оперення 32 см, вага 15 кг.
- Вага пускової установки: 35 кг, оснащується оптичним візиром та тепловізором.
Актуальною модифікацією системи, що використовується з 2011 року є RBS-70 NG. ПЗРК п'ятого покоління має можливість автоматичного відстежування повітряних об'єктів, що забезпечує вищу імовірність влучання і менше часу на навчання оператора на тренажерних комплексах[4].
Нова система може експлуатуватися дистанційно, виконуючи завдання протиповітряної оборони на стаціонарних позиціях, а також застосовуватися проти наземних легкоброньованих цілей, оскільки бойова частина ракети, окрім того, що є осколковою, має і фугасну дію[4].
Станом на початок 2022 року замовникам у 19 країнах було поставлено 1600 пускових установок та понад 17000 ракет[5].
- Австралія
- Аргентина
- Багамські Острови
- Бразилія
- Індонезія
- Іран
- Ірландія
- Латвія
- Литва
- Німеччина
- Норвегія
- ОАЕ
- Пакистан
- Сінгапур
- Таїланд
- Туніс
- Україна
- Фінляндія
- Чехія
- Швеція
RBS 70 надійшов на озброєння аргентинських ВМС у 1984 році. На початку 2022 року було підписано угоду з придбання найновішої на той час модифікації RBS 70 NG для потреб не лише ВМС країни, а і сухопутних та повітряних сил. Окрім власне самих пускових установок і ракет, буде також придбано навчальні матеріали, симулятори тощо[5].
У червні 2021 року бразильська армія мала отримати свою першу вогневу установку зенітної системи RBS 70 NG, що складається з постаменту, прицільного пристрою та тренажерів[4].
У березні 2023 року стало відомо про появу даного комплексу в бійців 88 ОМБр. Кількість та країна-донор невідомі[6]. У квітні того ж року пресслужба 88 ОМБр поширила фото РЛС PS-70 (Giraffe 40), разом з якою можливе ефективне застосування пускових установок RBS 70 та зенітних артилерійських установок Bofors L70[7].
Відомо про наявність RBS 70 у 47 ОМБр «Маґура»[8]. 17 серпня 2023 року було повідомлено про збиття російського ударного гелікоптера Ка-52 за допомогою ПЗРК RBS 70 бійцями 47-ї ОМБр поблизу населеного пункту Роботине Запорізької області[9][10][11].
-
Комплекс RBS 70 сухопутних військ Австралії, 2011 р.
-
Зенітна ракета одної з модифікацій RBS-70
- ↑ а б RBS 70 NG | Saab. Start (англ.). Процитовано 31 жовтня 2022.
- ↑ RBS 70 NG VSHORAD: BACKGROUND: INNOVATION IT'S IN OUR BLOOD. Saab Bofors Dynamics. 2010. Архів оригіналу за 8 June 2013. Процитовано 28 вересня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ RBS 70 NG VSHORAD: NEW GENERATION. Saab Bofors Dynamics. 2010. Архів оригіналу за 24 September 2011. Процитовано 28 вересня 2011.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|df=
(довідка) - ↑ а б в Козацький Саня (2 грудня 2021). Бразилія купує протитанкові ракети Spike LR. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ а б Colton Jones (8 лютого 2022). Saab receives RBS 70 NG order from Argentina. Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 10 лютого 2022.
- ↑ ЗСУ застосовують ЗРК RBS 70 - Мілітарний. web.archive.org. 8 березня 2023. Архів оригіналу за 8 березня 2023. Процитовано 11 березня 2023.
- ↑ Україна нарешті отримала шведські ЗРК RBS 70, які просила ще в серпні 2022 року, та цікаву РЛС до них. Defense Express. 20 квітня 2023.
- ↑ 47 ОМБр отримала на озброєння шведські RBS 70 - Мілітарний. mil.in.ua. Архів оригіналу за 10 липня 2023. Процитовано 10 липня 2023.
- ↑ ЗСУ вперше показали шведський RBS-70 у дії: знищено Ка-52 (відео). defence-ua.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ Уничтожили вражеский вертолет. ВСУ впервые показали шведский RBS 70 в действии. rbc.ua. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
- ↑ Появились кадры катапультирования летчика сбитого ПВО ВСУ под Работино вертолета Ка-52. topwar.ru. Архів оригіналу за 18 серпня 2023. Процитовано 18 серпня 2023.
Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |