Перейти до вмісту

XIX століття

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
2-ге тисячоліття
XVII століття —XVIII століття —XIX століття —XX століття —XXI століття
1790-ті 1790 1791 1792 1793 1794 1795 1796 1797 1798 1799
1800-ті 1800 1801 1802 1803 1804 1805 1806 1807 1808 1809
1810-ті 1810 1811 1812 1813 1814 1815 1816 1817 1818 1819
1820-ті 1820 1821 1822 1823 1824 1825 1826 1827 1828 1829
1830-ті 1830 1831 1832 1833 1834 1835 1836 1837 1838 1839
1840-ві 1840 1841 1842 1843 1844 1845 1846 1847 1848 1849
1850-ті 1850 1851 1852 1853 1854 1855 1856 1857 1858 1859
1860-ті 1860 1861 1862 1863 1864 1865 1866 1867 1868 1869
1870-ті 1870 1871 1872 1873 1874 1875 1876 1877 1878 1879
1880-ті 1880 1881 1882 1883 1884 1885 1886 1887 1888 1889
1890-ті 1890 1891 1892 1893 1894 1895 1896 1897 1898 1899
1900-ті 1900 1901 1902 1903 1904 1905 1906 1907 1908 1909

XIX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1801 року і закінчилося 31 грудня 1900 року; дев'ятнадцяте століття нашої ери і дев'яте століття II тисячоліття.

Події

[ред. | ред. код]

Наука

[ред. | ред. код]

Ідеологія

[ред. | ред. код]

Пандемії

[ред. | ред. код]

Визначні епідемії

[ред. | ред. код]

Події на теренах Україні

[ред. | ред. код]

Промисловість

[ред. | ред. код]
  • Промислова революція
  • 1855 — Бесемерівський процес дозволяє масове виробництво сталі
  • виникають промислові і торговельні синдикати — Англія та Франція — I. половина (у кам'яновугільній, машинобудівній і хімічній промисловості); урешті країн континентальної Європи та Пн. Америки — друга половина століття.

Трести

[ред. | ред. код]

Війни, повстання

[ред. | ред. код]

Діячі об'єднання Італії у єдину державу (Рісорджименто)

[ред. | ред. код]

Художні течії та художні школи

[ред. | ред. код]

Видатні особистості

[ред. | ред. код]

Вчені

[ред. | ред. код]

Винахідники

[ред. | ред. код]

Дослідники

[ред. | ред. код]

Садівники, лісоводи, ландшафтні архітектори

[ред. | ред. код]

Літератори

[ред. | ред. код]

Підприємці

[ред. | ред. код]

Театральні діячі

[ред. | ред. код]

Художники

[ред. | ред. код]

Художники Франції

[ред. | ред. код]

Художники Іспанії

[ред. | ред. код]

Художники Російської імперії

[ред. | ред. код]

Російські колекціонери, меценати, володарі галерей

[ред. | ред. код]

Художники Великої Британії

[ред. | ред. код]

Художники Італії

[ред. | ред. код]

Художники Польщі в складі Російської імперії

[ред. | ред. код]

Художники Японії

[ред. | ред. код]
Камісака Секка. «Японський клен восени».

Художники Сполучених Штатів

[ред. | ред. код]

Художники Чехії в складі Австро-Угорщини

[ред. | ред. код]

Художники інших країн Європи

[ред. | ред. код]
Педер Северін Крейєр. «Сільські працівники в Абруццо», 1880, Художній музей, Фінен, Данія, Оденсе.

Художники-графіки

[ред. | ред. код]
Томас Пабло Педрет. Алегорія 1-ї іспанської республіки, 1873 р.

Скульптори

[ред. | ред. код]

Скульптори Італії

[ред. | ред. код]
  • Луїджі Памплоні (?), італійський скульптор
  • Енріко Пацці (1819—1899), італійський скульптор
  • Піо Феді (1815—1892), італійський скульптор
  • Джованні Бастьяніні (1830—1868), італійський скульптор
  • Ернесто Біонді (1855—1917), італійський скульптор
  • П'єтро Тенерані (1789—1869), італійський скульптор
  • Ерколе Роза (?), італійський скульптор
  • Константино Корті (1824—1873), італійський скульптор
  • Етторе Ксіменес (1855—1926), італійський скульптор
  • Луїджі Беллі (1844—1919), італійський скульптор

Скульптори Франції

[ред. | ред. код]

Архітектори

[ред. | ред. код]

Композитори

[ред. | ред. код]

Меценати і колекціонери

[ред. | ред. код]

Спортсмени

[ред. | ред. код]

Вислови про XIX століття

[ред. | ред. код]

Людвіг фон Мізес про значення XIX століття у своєму magnum opus «Людська діяльність»:

Звинувачувати епоху лібералізму в нібито матеріалізмі було б цілеспрямованим перекручуванням фактів. Дев’ятнадцяте століття було не лише століттям безпрецедентного вдосконалення технічних методів виробництва і матеріального добробуту мас. Воно зробило набагато більше, ніж продовжило середню тривалість людського життя. Його наукові та мистецькі досягнення нетлінні. Це була епоха безсмертних музикантів, письменників, поетів, художників і скульпторів; воно здійснило революцію в філософії, економіці, математиці, фізиці, хімії та біології. І, вперше в історії, воно зробило великі твори і великі думки доступними для звичайної людини.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Боткина А. П. Павел Михайлович Третьяков в жизни и искусстве. — М. : Изд. ГТГ, 1951. — 307 с.
  2. Історія художнього зібрання відомих київських колекціонерів Богдана та Варвари Ханенків: Матеріали наук.-практ. конф., 25 січ. 2005 р., Київ / ред.: Н. І. Корнієнко; Голов. упр. культури і мистец., Київ. міськдержадмін., Музей мистец. — К., 2005. — 135 с. — (Ханенк. читання; Вип. 7).
  3. Ludwig von Mises (1949). Human Action, p. 155; p. 155

Джерела

[ред. | ред. код]
  • История XIX века / Под ред. профессоров Лависса и Рамбо. Пер. с франц./ Второе дополн. и испр. издание под ред. академика Е. В. Тарле.— М.: Гос. соц.-экономич. изд-во.— Т. 1 — 8, 1931—1939. [Архівовано 16 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Історія художнього зібрання відомих київських колекціонерів Богдана та Варвари Ханенків: Матеріали наук.-практ. конф., 25 січ. 2005 р., Київ / ред.: Н. І. Корнієнко; Голов. упр. культури і мистец., Київ. міськдержадмін., Музей мистец. — К., 2005. — 135 с. — (Ханенк. читання; Вип. 7).
  • Гос. музей изобразительных искусств имени А. С. Пушкина, каталог картинной галереи, М., 1986 (рос.)
  • Боткина А. П. Павел Михайлович Третьяков в жизни и искусстве. — М. : Изд. ГТГ, 1951. — 307 с.