Луї Еміль Комб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луї Еміль Комб
фр. Émile Combes
Народився6 вересня 1835(1835-09-06)[3][1][…]
Роккурб
Помер25 травня 1921(1921-05-25)[1][2] (85 років) або 24 травня 1921(1921-05-24)[3] (85 років)
Пон
ПохованняПон
Країна Франція
Діяльністьполітик, лікар
Знання мовфранцузька[1]
ЧленствоSociété littéraire et scientifique de Castresd і Société des sciences naturelles de la Charente-Maritimed
ПосадаMayor of Ponsd, голова Ради міністрів Франціїd і сенатор Третьої Французької Республікиd[5]
ПартіяРадикальна партія
ДітиEdgard Combesd
Нагороди
лицар Великого хреста Королівського Вікторіанського ордена

Луї Еміль Комб (фр. Émile Combes фр.[emil kɔ̃b]; 6 вересня 1835, Роккурб, департамент Тарн, — 25 травня 1921, Понс, департамент Приморська Шаранта) — французький державний і політичний діяч; масон[6][7][8][9].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї кравця. Спочатку вивчав богослов'я і був висвячений в вікарії, доктор теології (1860). Потім вступив на медичний факультет; довго був практикуючим лікарем в різних містах. У 1876 обраний мером міста Понс і членом генеральної ради департаменту Нижньої Шаранти.

У 1885 році обраний, а в 1894 і 1903 роках переобраний до сенату, входив до групи радикалів. У сенаті він виступав переважно з питань народної освіти. У 1895-96 роках обіймав посаду міністра освіти в кабінеті Буржуа.

Після виходу у відставку кабінету Вальдек-Руссо, в 1902 Комб сформував кабінет з різних членів лівих до радикалів-соціалістів включно, але без соціалістів.

Кабінет спирався на «блок» з усіх лівих партій, включаючи соціалістів. Кабінет Комба перервав дипломатичні відносини Франції з Ватиканом, провів закон про конгрегаціях, підготував Закон про поділ церков і держави.

У січні 1905 року коаліція правих з деякими соціалістами і радикалами (в тому числі майбутніми президентами Мільєраном, Думером і іншими) змусила його піти у відставку, поступившись місцем кабінету Моріса Рувьє.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Annuaire prosopographique : la France savante / за ред. B. Delmas, Р. Матіс — 2009.
  3. а б в http://www.senat.fr/senateur-3eme-republique/combes_emile0416r3.html
  4. SNAC — 2010.
  5. senat.fr
  6. Masonic references in the writings of Charles Williams. freemasonry.bcy.ca. Архів оригіналу за 1 лютого 2017. Процитовано 27 квітня 2021.
  7. Ce que la France doit aux francs-maçons (Laurent KUPFERMAN and Emmanuel PIERRAT - Grund ed. - 2012)
  8. Dictionnaire universel de la Franc-Maçonnerie (Monique Cara, Jean-Marc Cara and Marc de Jode - Larousse ed. - 2011)
  9. Histoire de la Franc-Maçonnerie française (Pierre Chevallier, Fayard ed., 1975)