Отруєння Віктора Ющенка
Нейтральність цієї статті під сумнівом. (серпень 2014) |
Частина інформації в цій статті застаріла.(серпень 2014) |
Отру́єння Ві́ктора Ю́щенка — напад на майбутнього Президента України під час виборів 2004 року. Віктора Ющенка було отруєно хімічними речовинами, які зазвичай не входять до продуктів харчування[1]. За найвірогіднішою версією, підтвердженою розвідкою США, отруєння було скоєно за наказом тодішнього президента Росії Володимира Путіна.[2] Результати аналізу крові свідчать про те, що Віктор Ющенко був отруєний діоксинами (тетрахлордібензапародіоксином[3][4][5]). Вміст діоксинів у крові Віктора Ющенка перевищував допустиму концентрацію у тисячі разів[6].
- Увечері 5 вересня 2004 р. В. Ющенка запросили на спеціальну нараду на дачу тодішнього заступника голови СБУ Володимира Сацюка, розташованої на Осокорках.[7]. На цій вечері також були присутні голова СБУ Ігор Смешко та народний депутат Давид Жванія[8]. На думку самого В. Ющенка, отруєння сталося саме на цій вечері.
- Вранці 6 вересня Ющенко почав скаржитися на нудоту, страшні головні і шлункові болі. Через кілька годин від болю не міг встати з ліжка. Через хворобу скасував передвиборчі поїздки.
- У ніч з 9 на 10 вересня 2004 року Віктор Ющенка доправили до австрійської клініки «Рудольфіннергаус», де йому встановили діагноз «гострий панкреатит» з ускладненнями, викликаними отруєнням токсинами. На думку професора-хірурга Микола Корпана, якщо б В. Ющенка не доставили до клініки ще протягом 24-72 годин, ризик смерті сягав би 80 %[9]. Оскільки в Україні тривала виборча кампанія Ющенка звільнили зі шпиталю 18 вересня[5]. 29 вересня Ющенко повернувся до шпиталю[5]. Підозру в отруєнні лікарі оголосили 3 листопада[5].
- 11 вересня 2004 керівник австрійської клініки «Рудольфінергаус» Міхаель Цімпфер повідомив, що В. Ющенка отруїли діоксинами[10][11].
Відповідно до висновку лікарів австрійської клініки, погіршення здоров'я В. Ющенка 6 вересня викликала «важка вірусна інфекція і хімічні речовини, що звичайно не містяться у продуктах харчування».
Консиліум з одинадцяти провідних австрійських лікарів поставив діагноз «гострий панкреатит з інтерстиціальними набряковими змінами» і на цьому тлі ще кілька суміжних діагнозів. За наполяганням медиків біля палати Віктора Ющенка виставлено цілодобову охорону[12].
Отруєння В. Ющенка мало широкий резонанс в українському суспільстві. На думку деяких фахівців, отруєння стало одним із факторів перемоги В. Ющенка та змінило психологію й світогляд самого Віктора Андрійовича. Коментарі українських політиків були неоднозначними. Прихильники В. Ющенка розцінюють отруєння, як замах на життя кандидата у Президенти:
- Керівник виборчої кампанії кандидата в Президенти Олександр Зінченко — «Ідеться не про звичайне отруєння і навіть не про сильне отруєння. Мова йде про процеси, які загрожували життю Віктора Ющенка»[13]
- Начальник прес-служби Генеральної прокуратури Сергій Руденко — «Йде мова про замах на життя кандидата в Президенти і чи є для того підстави. Якщо такі підстави нами буде встановлено, то, звісно, нами буде порушено кримінальну справу, бо замах на вбивство це є кримінальний злочин. Але для того щоб ухвалити рішення, одних тільки заяв для нас замало. Ми повинні бачити всі документи, які свідчать про те, як мінімум, що це не є типічне харчове отруєння».
- Сам Віктор Ющенко 21 вересня в своєму зверненні з парламентської трибуни до народних депутатів зокрема сказав: «Те, що зі мною сталося — не проблеми їжі. Це проблеми політичного режиму в цій країні»
В той же час представники офіційної влади, яку прихильники Ющенка підозрювали в організації отруєння, а також ряду політичних сил обмежилися лише цинічними зауваженнями:
- Василь Базів (заступник глави адміністрації президента, Медведчука) «Хай Зінченко першим пробує їжу, а потім Ющенко… Так робили правителі у середні віки»
- Сергій Тигіпко: «Я не вірю у те, що хтось чинив замах на життя В.Ющенка»[14]
- Олександр Мороз «Раджу Ющенку й іншим вживати надійні, перевірені продукти, щоб не згадувати потім про отруєння через два тижні… Я їм картоплю і сало, і ніяк воно життю не загрожує»[15]
За інформацією із оточення Ющенка, єдиною людиною з боку влади, яка подзвонила і підтримала лідера «Нашої України», був Володимир Литвин.
Справа отруєння Ющенка є нерозкритою.
- 20 вересня 2004 у Верховній Раді створено слідчу комісію із з'ясування обставин отруєння кандидата в Президенти Віктора Ющенка. Головою комісії став Володимир Сівкович.
- 21 вересня Генеральна прокуратура України, по заяві Олександра Зінченко, порушила кримінальну справу за статтею 112 Кримінального кодексу (замах на життя державного або громадського діяча) для «повного й об'єктивного розслідування» обставин отруєння кандидата в президенти. Потім кримінальна справа була передана для розслідування в СБУ, після чого знов була повернута в Генпрокуратуру.
- 25 жовтня прокуратура оприлюднила висновки комісії українських експертів, які констатували, що погіршення стану здоров'я Ющенка було обумовлене «активізацією латентної вірусної герпетичної інфекції»[16], і кримінальна справа була припинена.
- 11 грудня 2004 ГПУ скасувала свою постанову про закриття справи у зв'язку з отруєнням Віктора Ющенка.
Подальші розслідування можна прослідкувати з наступних цитат[17]:
- «Немає ніяких підтверджень факту умисного отруєння Ющенко В. А. і застосування проти нього біологічної зброї»
Голова слідчої комісії Верховної Ради по розслідуванню обставин отруєння Ющенка Володимир Сівкович, 19 листопада 2004 року - «Коло осіб, яких ми підозрюємо, вже визначено, і ми працюємо щодо цих осіб дуже серйозно»
Генпрокурор Святослав Піскун, 5 травня 2005 року - «Зараз відпрацьовується і нова версія в справі про отруєння Віктора Ющенка — про причетність до нього банди Мар'янчука»
Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко, 6 січня 2006 року - «Залишилося лише одне — треба довести, хто виконав цей злочин. Над цим ми зараз працюємо разом з СБУ»
Генпрокурор Олександр Медведько, 8 вересня 2006 року - «Формулювання доказу вже не є таким складним, як виглядало ще рік тому. Вже є достатньо знання, що б прийти з наручниками і забрати людей, частина яких відсутня в Україні… Установлені останні факти відносно того, хто ставив на стіл, і яку страву. Де могла виникнути загроза передачі отрути в їжу.»
Президент України Віктор Ющенко, 14 грудня 2006 р. - «Але я відповідально про це заявляю…, я про це говорю, що цей злочин є нерозкритим»
Генпрокурор Олександр Медведько, 15 грудня 2006 року.
-
Зовнішній вигляд Ющенка до отруєння (21.1.2000, зустріч з прем'єр-міністром Росії В. Путіним)
-
Зовнішній вигляд Ющенка після отруєння (зустріч з О. Морозом під час Помаранчевої революції, 2004)
-
Ющенко в університеті Амстердама, 2006
-
Ющенко в березні 2009
Відсутність результатів розслідування, безпорадність Генпрокуратури породили низку «журналістських версій отруєння»[18], серед яких можна виділити «ймовірні» та «цілковито спекулятивні».
«Жовта преса» публікує ряд версій, які є чисто спекулятивними — загальний напрямок цих «версій» в тому, що або «отруєння не було»; або ніби-то «Ющенка отруїли його прихильники, соратники по Помаранчевій революції» (мовляв, з метою підвищити йому рейтинг, або із заздрощів) — але ці міркування, певно, йдуть в рамках «кампаній з дезінформації та промивання мізків, які розгортаються в Україні перед кожними виборами». Отже, ці «версії»[18] :
- Отруєння організував Борис Березовський (який допомагав Помаранчевій революції); а одним з виконавців був Давид Жванія.
- Отруєння організувала Юлія Тимошенко, ймовірно за підтримки Б. Березовського. Автором версії виступив Давид Жванія, який 15 жовтня 2005 року сказав : «сегодня существуют версии об отравлении, и если говорить, кому оно было выгодно, то все указывает на Тимошенко»[19]
Але пізніше (8.7.2008) Жванія заявив в інтерв'ю «Українській правді», що «журналісти перекрутили його жарт» :
— «Ви не докоряєте собі за те, що коли Тимошенко пішла у відставку в 2005 році, ви заявили, що саме вона була більше за інших зацікавлена в отруєнні?
— Тимошенко мене питала: „Що за маячню ти верзеш?“. Я їй пояснив, що я так пожартував. Я робив цю заяву, виходячи з гумору. Я сказав журналістам: „Я нічого не знаю з приводу отруєння. Але якщо судити про зміни зовнішності, то отруєння було вигідно Тимошенко, тому що вона стала виглядати симпатичніше за Ющенка“. А журналісти написали так, що Жванія звинувачує в отруєнні Тимошенко. Я взагалі такого не говорив. Я завжди кажу, що я не вірю в отруєння, тим більше в отруєння на дачі у Сацюка».[20][21]
- Отруєння було організовано «членами ближнього оточення Ющенка» як PR-технологічна акція, без відома Ющенка.
- Отруєння діоксинами взагалі не було.[22]
- «Отруєння Ющенка» є наслідком алергії на лікування «стовбурними клітинами» (або алергії на використання «агента, який омолоджує» — botox). Найактивнішим прихильником цієї версії у свій час виступав народний депутат від «Партії регіонів» Володимир Сівкович (керівник слідчої комісії «з питання отруєння Ющенка», яка була створена у Верховній Раді восени-2004) — ця версія активно підтримувалася (й підтримується) членами «Партії регіонів» та комуністами. Дана версія суперечить клінічній картині.
- Отруєння на вечері (5.9.2004; близько 18:30) на дачі Шульги (одного з власників мережі магазинів «Фокстрот» (торгівля побутовою технікою та електронікою); Шульга раптово помер при арешті — в райвідділі міліції в Києві, в 2007 році). На тій вечері подавали : рибу, суші; пили червоне вино. За свідченням Жванії — там відбулася «повноцінна вечеря».[21]
- Отруєння на вечері (5.9.2004; близько 23:30) на дачі Сацюка (заступник «голови СБУ»), під час зустрічі Ющенка та Голови СБУ Смешка (на цю зустріч дав дозвіл президент Кучма).[21] Обслуговували «вечерю» кілька осіб, серед яких були два узбецькі кухарі, спеціально запрошених для готування фірмового плову. Крім плову, вся інша їжа перебувала в загальних тарілках. Жванія стверджував, що у Сацюка — ані Ющенко, ані сам Жванія — майже нічого не їли, бо були ситі після «вечері у Шульги».[21] Зустріч була організована з ініціативи Давида Жванії й кілька разів переносилася. На вечерю Ющенко приїхав із запізненням на 4 годин. Проте ця версія не відповідає на питання стосовно організаторів та виконавців злочину.
Щодо «замовників отруєння», то «світова преса та прибічники Ющенка в українському суспільстві» вважають, що отруєння було здійснене — «головними політичними противниками Ющенка», як засіб усунення його з «президентської кампанії 2004 року» : командами або Януковича, або Медведчука.[18]
Щодо «виконавців», то лунали гіпотези, що отруєння Ющенка було сплановано й здійснене або «кримінальними колами з України», або російськими спецслужбами :
— Мовляв, координатором програми виступив російський політтехнолог Гліб Павловський. Ця версія одержала широке поширення після опублікування 23 грудня 2004 року в програмі Володимира Ар'єва «Закрита зона» на «5 каналі» записів телефонних переговорів за участю Павловського, у яких сам Гліб Олегович радісно й задерикувато розповідає про свою рос. «отравительскую миссию»[23][24]. Сам Гліб Павловський відкидає свою причетність до отруєння.
— Чималу активність в «президентській кампанії-2004» проявляв кримінальний лідер Макс Курочкін. Про роль й місце Курочкіна в історії отруєння говорив Жванія 16 березня 2005 р.: «Есть такой Курочкин. Он говорил, что готов на все, и такие услуги предлагал Медведчуку и остальным представителям власти. А, кроме того, он дружил с Клюевым, Ахметовым, другими людьми с той стороны»[25] Але участь Курочкіна є малоймовірною, бо надалі (навіть коли Курочкін був заарештований та ув'язнений за інші злочини в 2007 році) — він ніколи не заявляв (не використовував для шантажу) тему «отруєння Ющенка».
Існують також інші версії.
Розповідь свідка «отруєння Ющенка» Давида Жванії:
|
|
- ↑ Отруєння — виборча технологія-2004?. Архів оригіналу за 21 жовтня 2006. Процитовано 22 грудня 2006.
- ↑ За отруєнням Ющенка, ймовірно, стоїть Росія – розвідка США розсекретила документ. Українська правда (укр.). Процитовано 23 листопада 2024.
- ↑ Скрипін, Роман (2 червня 2008). Голова СБУ: Факт отруєння Президента доведений. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 6 червня 2021.
- ↑ У лютому 2005 року, проф. Брем Брауер, директор лабораторії в Амстердамі BioDetection систем, оголосила, що український політик був отруєний коктейлем, що складається з tetrochlorodibenzodioksyny і таємничою інгредієнта, який посилюється і прискорюється симптоми отруєння
- ↑ а б в г Truciciele z KGB. Jak Kreml pozbywa się wrogów? Wyznania byłego oficera wywiadu Mariusz Nowik
- ↑ Ющенко був отруєний діоксином. 5tv.com.ua. 8 грудня 2005. Архів оригіналу за 9 лютого 2006. Процитовано 22 грудня 2006.
- ↑ «Таємна вечеря», під час якої могли отруїти Ющенка. ukrgazeta.plus.org.ua. 10-16 серпня 2006. Архів оригіналу за 28 серпня 2006. Процитовано 22 грудня 2006.
- ↑ http://maidan.org.ua/static/news/1096376279.html[недоступне посилання]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 22 грудня 2006.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Генпрокурор визнав свою безпорадність у справі про отруєння Ющенка. «Корреспондент». 15 грудня 2006. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 16 лютого 2023.
- ↑ Скан офіційного медичного заключення клініки «Рудольфінерхаус». Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 28 вересня 2007.
- ↑ Прес-служба Віктора Ющенка (17 вересня 2004). «Є підстави говорити про замах на життя Віктора Ющенка», – Олександр Зінченко. yuschenko.com.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 22 грудня 2006.
- ↑ див. [1] або [2]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 липня 2007. Процитовано 14 липня 2007.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Леонід Амчук (20 вересня 2004). Вперед, Ющенко!. yuschenko.com.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 22 грудня 2006.
- ↑ Українська судово-медична експертиза не виявила в організмі Ющенка отруйних речовин. korespondent.net. 22 жовтня 2004. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 24 грудня 2006.
- ↑ Федір Орищук (15 грудня 2006). Ющенко знайшов отруйників. aratta-ukraine.com. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 22 грудня 2006.
- ↑ а б в «Повна версія: Отруєння Ющенка». Відділ журналістських розслідувань. 31.11.2010. http://gebnya.ru/forum0/upload/lofiversion/index.php/t407.html[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ ["Жванія: Отруєння Ющенка організувала Тимошенко". Сайт «korrespondent.net», 12 жовтня 2005. http://www.korrespondent.net/main/133366]
- ↑ а б Сергій Лещенко.. Частина 2, «Давид Жванія: Асиметрія обличчя у Ющенка з'явилася після поїздки на пасіку в Австрії». Сайт «Українська правда», 08 вересня 2008.
- ↑ а б в г д Сергій Лещенко. Частина 1, «Давид Жванія: Ющенку забили всі вуха розмовами про замах». Сайт «Українська правда», понеділок, 7 липня 2008
- ↑ ["Отруєний" Ющенко починає полювання на відьом. Ігор Гундаров: у Ющенка проказа. http://www.ua-pravda.com/old/articles/board/1562.php [Архівовано 6 березня 2014 у Wayback Machine.]]
- ↑ [15 лютого 2005 «5 канал» передав слідчим «Генеральної прокуратури України» запис телефонної розмови, під час якої нібито співробітники російської ФСБ говорять, що ідея отруїти Ющенка належить політтехнологу Глібу Павловському… Ар'єв посилається на особисту розмову з одним з фігурантів телефонної розмови, прізвище якого він назвав лише слідчим. Сайт «Ого», 16.2.2005. http://www.ogo.rv.ua/arhives/2005/02/17/7143.html[недоступне посилання]]
- ↑ ПАВЛОВСКИЙ ОТКРЕЩИВАЕТСЯ ОТ ОТРАВЛЕНИЯ ЮЩЕНКО. Украинская правда (рос.). 16 ФЕВРАЛЯ 2005. Процитовано 27 лютого 2023.
- ↑ ["Котлети Курочкіна". Сайт «tribuna.com.ua», 01.04.2005. http://tribuna.com.ua/articles/conflicts/122248.htm [Архівовано 11 лютого 2010 у Wayback Machine.]]
- ↑ .ua/news/2004/09/17/3002530/ «Гавриш десь чув, що Ющенко отруївся суші». Сайт «Українська правда». П'ятниця, 17 Вересня 2004.
- ↑ «Костенко: Ющенка отруїли речовиною, якою вбили болгарського дисидента». Сайт «Українська правда», середа, 22 вересня 2004.
- ↑ «Васильєв розповів про меню Ющенка; й порадив йому мовчати». Сайт «Українська правда». Середа, 22 вересня 2004.