Паньківський Костянтин Констянтинович

Паньківський Костянтин Констянтинович
Паньківський Костянтин Констянтинович
	Паньківський Костянтин Констянтинович
Голова уряду УНР в екзилі
	1945 — 1948
Попередник	Андрій Яковлів
Наступник	Ісаак Мазепа
Народився	6 грудня 1897; Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	20 січня 1974 (76 років); Лівінгстон, Ессекс, Нью-Джерсі, США
Похований	Цвинтар святого Андрія
Відомий як	адвокат
Країна	Австро-Угорщина, ЗУНР, УНР і США
Alma mater	Факультет мистецтв Карлового університету і Юридичний факультет Карлового університетуd
Політична партія	Український національно-державний союз

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паньківський.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паньківський Кость.

Кость Панькі́вський (6 грудня 1897, Львів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина — 20 січня 1974, Лівінґстон, Нью-Джерсі, США) — український політичний діяч, публіцист, правник-адвокат, голова уряду УНР на вигнанні (1945–1948). Син Костя Федоровича Паньківського і брат Степана Паньківського.

Життєпис

Навчався у Празі, де очолював українську студентську організацію — Групу Української Поступової Молоді.

У 1924—1939 займався адвокатською практикою у Львові. У 1920-30-х років виступав оборонцем під час політичних процесів, які влаштовував польський окупаційний режим над членами Української Військової Організації і Організації Українських Націоналістів у Західній Україні.

У грудні 1932 році Кость Паньківський разом з В. Старосольським був адвокатом Д. Данилишина, захищав Я. Макарушку та О. Пашкевича під час Львівського процесу 1936 року.

Брав активну участь у роботі доброчинних організацій — Товариства охорони дітей і опіки над молоддю, Товариства допомоги інвалідам та ін.

Він був заступником В.Кубійовича в УЦК (Українському центральному комітеті), створеному в 1940 році в генеральній губернії, потім головою УКК (Українського крайового комітету) як філіалу УЦК у Львові, потім членом уряду Я.Стецька Українського Державного Правління (УДП), проголошеного 30 червня 1941 року.

1945—1949 — перебував у Німеччині. Належав до однієї з українських політичних партій, що діяли в еміграції — Українського Національно-Державного Союзу (заснований у травні 1946 у Новому Ульмі, Німеччина).

3 1949 року Кость Паньківський мешкав у США.

1950 року — разом з М.Ветухівим і М.Шлемкевичем створив Союз Українських Національних Демократів (СУНД), у 1950—1966 — його голова, згодом очолював представництва виконавчого органу УН Ради у США і американський відділ Ліги Поневолених Росією Народів.

Похований на українському православному цвинтарі святого Андрія в Саут-Баунд-Бруку, штат Нью-Джерсі.

Творчий доробок

Автор спогадів:

«Від держави до комітету» (1957);
«Роки німецької окупації» (1965);
«Від комітету до Державного Центру» (1968).
Pan'kivs'kyi diary // UVAN (Ukrainian Academy of Arts and Sciences archive, New York), Kost’ Pan'kivs'kyi collection (KPC), fond 6 series 6/2, folder III/5.

Окремі видання:

Паньківський Кость Від держави до комітету: (літо 1941 року у Львові). Кн. 4. серія мемуарів / Кость Паньківський; обклад. С. Гординського, за ред. М. Шлемкевича. — Нью-Йорк; Торонто Життя і мислі, 1957. — 160 с.
Паньківський Кость Листи до М. — Коцюбинського // Листи до Михайла Коцюбинського / Упорядк. та комент. В. Мазного. — Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“», 2003. — Т. IV: Науменко-Яновська. — С. 34—37.
Паньківський Кость Роки німецької окупації / К. Паньківський. — Нью-Йорк, 1965. — 124 с.
Паньківський Кость Роки німецької окупації / Кость Паньківський = Kost’ Pan'kivs'kyi. — Нью-Йорк; Торонто: East side press, 1965. — 479 с. — (Життя і мислі; кн. 7).
Паньківський Кость Роки німецької окупації, 1941—1944 / Кость Паньківський. — 2-ге вид. — Нью-Йорк; Париж; Сидней: НТШ, 1983. — 479 с. — (Бібліотека українознавства / Наук. т-во ім. Шевченка; т. 42) (Життя і мислі; кн. 7). — ISBN 0-88054-109-1.
Паньківський Кость Від комітету до Державного Центру / Кость Паньківський = Kost’ Pan'kivs'kyi. — Нью-Йорк; Торонто: East side press, 1968. — 284 с. — (Життя і мислі; кн. 9).
Паньківський Кость Від держави до Комітету: (літо 1941 року у Львові) / Кость Паньківський = Kost’ Pan'kivs'kyi. — 2-ге вид. — Нью-Йорк; Торонто: s.n., 1970. — 150 с. — (Життя і мислі; кн. 10).
Паньківський Кость Спогади про НТШ // Український історик. — 1978. — № 04 (60). — С. 94—99.

Джерела та література

Поїздник І. І. Паньківський Кость // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 54. — ISBN 978-966-00-1142-7.
Markiewicz P. The Ukrainian Central Committee, 1940—1945: A Case of Collaboration in Nazi-Occupied Poland: praca doktorska / Paweł Markiewicz. Kraków: Uniwersytet Jagielloński, Wydział Historyczny, 2018. — S. 4, 17, 20, 111, 118, 124, 251, 344, 351, 402, 540. (англ.)

Література

Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — ISBN 966-7804-57-7.
Коротка біографія К. Паньківського
Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
Паньківський Кость // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. — Львів: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1996. — Т. 5. — С. 1939.

↑ ^а ^б Studenti pražských univerzit 1882–1945
d:Track:Q102399391

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513"_data-entity-id="Q102399391">[[:d:Q102399391|Studenti_pražských_univerzit_1882–1945]]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q102399391]]</div>-1] а ^б Studenti pražských univerzit 1882–1945
d:Track:Q102399391

[1]

Генеалогія та некрополістика	Geni.com
Література та бібліографія	Open Library
Нормативний контроль	FAST: 105645 · GKG: /g/121y0g9_ · ISNI: 000000010947979X · LCCN: n82230710 · MAK: 9810698918005606 · NLP: a0000003042173 · NUKAT: n2004035290 · VIAF: 1370762

п о р Голови уряду українських державних утворень з 1917
УНР (1917 — 1918)	Володимир Винниченко • Дмитро Дорошенко ¹ • Володимир Винниченко • Всеволод Голубович
Українська Держава	Микола Сахно-Устимович ¹ • Микола Василенко ¹ • Федір Лизогуб • Сергій Гербель
УНР (1918 — 1920)	Володимир Чехівський • Сергій Остапенко • Борис Мартос • Ісаак Мазепа • В'ячеслав Прокопович
ЗУНР	Кость Левицький • Сидір Голубович
Інші державні утворення	Гуцульська Республіка — Степан Клочурак; Західно-Лемківська Республіка — Ярослав Качмарчик; Східно-Лемківська Республіка — Пантелеймон Шпилька; Кримська Народна Республіка — Номан Челебіджихан • Джафер Киример; Українська Далекосхідна Республіка — Онисим Ступак • Гордій Мелашич • Гаврило Криченко-Могила • Юрій Глушко-Мова; Перший Кримський крайовий уряд — Сулейман Сулькевич; Другий Кримський крайовий уряд — Соломон Крим; Радянська Соціалістична Республіка Тавриди — Антон Слуцький; Кримська Радянська Соціалістична Республіка — Дмитро Ульянов; Українська Народна Республіка Рад — Євгенія Бош ¹ • Микола Скрипник; Донецько-Криворізька радянська республіка — Федір «Артем» Сергєєв; Одеська Радянська Республіка — Володимир Юдовський; Кубанська Народна Республіка — Олександр Філімонов • Лука Бич • Пилип Сушков • Павло Курганський • Василь Іванис
Уряд УНР в екзилі	В Парижі: Андрій Лівицький • В'ячеслав Прокопович • Пилип Пилипчук • Андрій Лівицький • В'ячеслав Прокопович • Олександр Шульгин; У Празі: Андрій Яковлів ¹; В Мюнхені: Кость Паньківський • Ісаак Мазепа • Степан Баран • Спиридон Довгаль • Симон Созонтів • Микола Лівицький • Атанас Фіґоль • Спиридон Довгаль • Василь Федорончук • Теофіль Леонтій • Ярослав-Богдан Рудницький • Самійленко Іван Матвійович
УРСР (1918 — 1941/1944)	Християн Раковський • Юрій П'ятаков • Християн Раковський • Григорій Петровський • Християн Раковський • Влас Чубар • Панас Любченко • Михайло Бондаренко • Микола Марчак ¹ • Дем'ян Коротченко • Леонід Корнієць
Карпатська Україна (1938-1939)	Андрій Бродій • Августин Волошин • Юліян Ревай
Державне правління (1941)	Ярослав Стецько
Райхскомісаріат	Еріх Кох
УРСР (1944 — 1991)	Леонід Корнієць • Микита Хрущов • Дем'ян Коротченко • Никифор Кальченко • Володимир Щербицький • Іван Казанець • Володимир Щербицький • Олександр Ляшко • Віталій Масол • Вітольд Фокін ¹
Україна (з 1991)	Вітольд Фокін • Валентин Симоненко ¹ • Леонід Кучма • Юхим Звягільський ¹ • Віталій Масол • Євген Марчук • Павло Лазаренко • Василь Дурдинець ¹ • Валерій Пустовойтенко • Віктор Ющенко • Анатолій Кінах • Віктор Янукович • Юлія Тимошенко • Юрій Єхануров • Віктор Янукович • Юлія Тимошенко • Олександр Турчинов ¹ • Микола Азаров • Сергій Арбузов ¹ • Арсеній Яценюк • Володимир Гройсман • Олексій Гончарук • Денис Шмигаль
1. — Виконувач обов'язків

п о р Керівництво українських державницьких структур (1940-ві — 1950-ті)
Українське Державне Правління (з 30.06.1941)	Голова та керівник ресорту соціальних реформ — Ярослав Стецько Перший заступник голови і міністр здоров'я — Мар'ян Панчишин, заступники— Роман Осінчук, Олександр Барвінський Другий заступник голови — Лев Ре́бет Міністр оборони — Всеволод Пе́трів, заступники — Роман Шухевич та Олекса Гасин Міністр внутрішніх справ — Володимир Лисий, заступник — Кость Паньківський Міністр державної безпеки — Микола Лебедь Міністр зовнішніх справ — Володимир Стахів, заступник — Олександр Марітчак Міністр справедливості (судове міністерство) — Юліян Федусевич, заступник — Богдан Дзерович Міністр народного господарства — Юліян Павликовський, держсекретарі — Дмитро Яців та Роман Ільницький Міністр сільського господарства — Євген Храпливий Міністр фінансів — Ілярій Ольховий Міністр лісництва — Андрій Пясецький Міністр освіти і віровизнання — Володимир Радзикевич Міністр інформації та пропаганди — Олесь Гай-Головко, держсекретарі — Осип Позичанюк, Ярослав Старух Міністр політичної координації — Іван Климів Міністр пошти і телеграфу — Н. Мороз Начальник державної канцелярії — Михайло Росляк Комісар Української народної міліції м.Львова — Євген Врецьона Заступник референта СБ — Іван Равлик
Українська Головна Визвольна Рада (з 11-15 липня 1944)	Учасники 1-го Великого Збору Кирило Осьмак — Президент УГВР, Іван Вовчук — Третій віцепрезидент УГВР, Ростислав Волошин — Генеральний секретар внутрішніх справ УГВР, о. Іван Гриньох — Другий віцепрезидент УГВР, Микола Дужий — Секретар Президії УГВР (з 12 вересня 1944 — в.о. Президента), Микола Лебідь — Генеральний секретар закордонних справ УГВР, Омелян Логуш — член ЗП УГВР, Катерина Мешко, Василь Мудрий — Перший віцепрезидент УГВР, Зенон Пеленський — член Президії УГВР, Йосип Позичанюк — 1-й Голова Бюро інформації УГВР (15.07.1944 — †22.12.1944) Василь Потішко — член ЗП УГВР, Мирослав Прокоп — член Президії УГВР, Дарія Ребет — член Президії УГВР, Павло Турула — член ЗП УГВР, Петро Чуйко — співпрацівник при УГВР і ЗП УГВР, Лев Шанковський — член ЗП УГВР, Павло Шумовський — член ЗП УГВР, Роман Шухевич — Голова Генерального секретаріату УГВР. Ярослав Біленький — Генеральний суддя УГВР. Дали згоду на членство в УГВР, але не змогли взяти участь у Зборі: Іван Багряний — член УГВР, Євген Врецьона — член ЗП УГВР, о. Микола Галянт — член УГВР, о. Олександр Малиновський — член УГВР, Василь Охримович — член УГВР і ЗП УГВР (1946 — 1951), Кооптовані члени УГВР: Осип Дяків-«Горновий» — заст.голови Генерального Секретаріату (друга половина 1950 — †28.11.1950) проф.«Г.Зелений» — член УГВР (1949), Василь Кук — заст.голови, і згодом Голова Генерального Секретаріату УГВР, Петро Федун-«Полтава» — 3-й Голова Бюро інформації УГВР (1946 — †23.12.1951) і заст.голови Генерального Секретаріату УГВР, о. Микола Хмільовський — член УГВР, Ніл Хасевич — член УГВР (1949 — †4.03.1952); Роман Кравчук-«Петро» — член УГВР (1950 — †21.12.1951), президент УГВР (1951). Михайло Дяченко-«Марко Боєслав» — член УГВР (1950 — †23.02.1952);
Українська Повстанська Армія	Роман Шухевич (травень 1943 — †5.03.1950) • Василь Кук (липень 1950 — арешт 23 травня 1954)
Головний Військовий Штаб (ГВШ УПА)	Дмитро Грицай-Перебийніс (січеь 1944 — † грудень 1945) • Олекса Гасин-Лицар (січень 1946 — † 31.01.1949)
УПА-Північ	Дмитро Клячківський-«Клим Савур» (1944 — †12.02.1945) • Михайло Медвідь-«Карпович-Крем'янецький» (лютий 1945 — †4.06.1945) • Іван Литвинчук-«Дубовий» (1945 — †19.01.1951)
УПА-Захід	Олександр Луцький-«Андрієнко» (липень 1943 — серпень 1944) • Василь Сидор-«Шелест» (вересень 1944 — †14.04.1949)
УПА-Південь	Омелян Грабець-«Батько» (літо 1943 — †10.06.1944) • Василь Кук-«Леміш» (червень 1944 — )
УПА-Схід	Командир не призначений
СБ ОУН	Микола Лебедь (березень 1940 — березень 1941) • Микола Арсенич (березень 1941 — †23 січня 1947) • в.о. Ярослав Дякон (січень 1947 — †9 листопада 1948)