Смолій Яків Васильович
Яків Васильович Смолій | |
---|---|
11-й Голова Національного банку України, Член РНБОУ | |
15 березня 2018 — 3 липня 2020 | |
Президент | Петро Порошенко Володимир Зеленський |
Прем'єр-міністр | Володимир Гройсман Олексій Гончарук Денис Шмигаль |
Попередник | Валерія Гонтарева |
Наступник | Катерина Рожкова (в. о.), Кирило Шевченко |
Народився | 1 лютого 1961 (63 роки) с. Вербовець, Лановецький район, Тернопільська область |
Відомий як | банкір |
Громадянство | Україна |
Освіта | Львівський державний університет імені Івана Франка |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Яків Васильович Смолій (нар. 1 лютого 1961, село Вербовець Лановецького району Тернопільської області) — український банкір. Колишній голова НБУ (15.03.2018 — 03.07.2020)[1], у минулому — перший заступник Голови НБУ (курував готівковий обіг, IT і платіжні системи). Член Правління НБУ. Кандидат економічних наук.
З 28 березня 2018 року по 17 серпня 2020 року Член РНБО.[2][3]
Яків Смолій народився 1 лютого 1961 року в селі Вербовець Лановецького району Тернопільської області.
1983 року закінчив Львівський університет ім. Франка за спеціальністю «Прикладна математика», здобувши кваліфікацію математика.
1981—1983 — під час навчання у Львівському університеті, працював лаборантом науково-дослідного сектора цього вишу.
1983—1987 — інженер-програміст, математик, молодший науковий співробітник Тернопільського фінансово-економічного інституту (нині національний університет).
1987—1991 — інженер-програміст, старший інженер-програміст, начальник бюро заводу «Оріон».
1991—1994 провідний інженер, начальник комп'ютерного відділу, заступник начальника Тернопільського обласного управління Національного банку України.
1994 — 2005 — начальник управління автоматизації, а пізніше — заступник голови правління банку «Аваль». Майже одразу Смолій став одним із акціонерів банку, наприкінці 2004 року володів 1,25 % акцій банку. 2005 року «Аваль» викупила австрійська Raiffeisen Group, після цього Смолій продав свої акції і покинув банк.[4]
2006—2014 — директор з питань банківського бізнесу товариства «Престиж-груп». Новий банк «Престиж» зареєстрували колишні акціонери «Авалю». Яків Смолій став одним із десяти засновників та очолив Наглядову раду банку «Престиж».[4]
З 25 квітня 2014 — заступник Голови НБУ. Керував готівковим обігом банку, IT та платіжними системами, Банкнотно-монетним двором, Фабрикою банкнотного паперу, Центральним сховищем НБУ та Державною скарбницею України.[5]
З 25 жовтня 2016 — перший заступник Голови Національного банку України.
Від 11 травня 2017 — виконувач обов'язків Голови Національного банку на час безстрокової відпустки Валерії Гонтаревої.
З 15 березня 2018 — призначений Головою Національного банку України за рішенням Верховної ради України.[6] 1 липня 2020 подав у відставку[7]. 2 липня у Раді зареєстрували президентський проєкт постанови про звільнення Смолія[8].
1 липня 2020-го Смолій подав у відставку з посади керівника НБУ, пояснивши це політичним тиском на НБУ[9].
Це викликало деякий резонанс у ЗМІ. Зокрема, п'ятий президент Петро Порошенко заявив, що необхідно зупинити відставку, забезпечивши незалежність НБУ[10].
3 липня Верховна Рада проголосувала 286 голосами «за» відставку Смолія.
З 15 березня 2018 — Голова НБУ за рішенням Верховної ради України[6][11].
2 березня 2018 Смолій зазначав, що НБУ готує оновлення стратегії розвитку фінансового сектора України (зокрема на часовому проміжку 2020—2025)[12]. Вперше була розроблена стратегія НБУ[13], яка встановлює цілі регулятора на середньострокову перспективу. НБУ встановив 7 орієнтирів: відновлення кредитування, плавний перехід до вільного руху капіталу, забезпечення регулювання фінансового сектора та розвиток фінансової інклюзії.
НБУ планував долучитися до низки трендів фінансової диджиталізації, серед яких:
Переведення більшості розрахунків у безготівкову форму:
- рух до європейських банківських стандартів, впровадження Payment Services Directive 2 (PSD2): нові форми фінансових документів і транзакцій, які можна реалізувати в українській СЕП [Архівовано 19 березня 2018 у Wayback Machine.]3;
- впровадження Instant payments — швидкі перекази з гарантією від платника до одержувача, в режимі 24/7/365. Послуги формату P2P на новому етапі української системи електронних платежів (СЕП4);
- впровадження «електронної гривні» — готівки в електронному вигляді (аналог фіатної валюти, що обмінюватиметься за курсом 1:1 до готівки або безготівкових коштів), миттєві транзакції за допомогою мобільного;
- зменшення ресурсів на виготовлення та обслуговування готівки за рахунок переведення її в безготівкову форму;
- передача готівки на обслуговування (зберігання) від НБУ до комерційного сектора;
- будівництво центру з обробки даних НБУ, який зможе надавати послуги резервного копіювання та зберігання інформації й іншим державним установам;
- спорудження в західній Україні касового центру НБУ — сучасного касового вузла зі зберігання та обробки готівки.
Підпис Смолія є на банкнотах четвертого покоління 20 гривень та 500 гривень (2018 року), 50 гривень, 100 гривень, 200 гривень та 1000 гривень (2019 року). У січні 2019 року НБУ почав реалізацію нерозрізаних аркушів банкнот третього покоління номіналів 1 гривня (зразка 2006 року) та 2 гривні (зразка 2004 року) з підписом Смолія, на яких проставлена дата випуску — 2018 рік.
Враховуючи політику НБУ щодо вилучення банкнот гривні низьких номіналів, ці банкноти номіналами 1 та 2 гривні представлені для колекціонерів лише у вигляді нерозрізаних аркушів банкнот, без поштучного випуску для масового обігу.
28 березня 2018 року Указом Президента України призначений членом Ради національної безпеки і оборони України.[14]
- ↑ Смолія призначили Головою НБУ /Укрінформ, 15.3.2018/. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Сайт РНБОУ. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 29 березня 2018.
- ↑ Указ Президента України від 17 серпня 2020 року № 324/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
- ↑ а б В. о. голови Національного банку Яків Смолій починав будувати кар’єру з посади інженера-програміста, а правильні зв’язки допомогли йому дістатися до вершини банківської ієрархії. Політека (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018. [Архівовано 2018-04-10 у Wayback Machine.]
- ↑ Rbc.ua. Яків Смолій: біографія нового глави НБУ. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018.
- ↑ а б Рада призначила Смолія Головою Нацбанку /Радіо Свобода, 15.3.2018/. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- ↑ Голова Нацбанку Смолій подав у відставку. ZN.ua. 1 липня 2020. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 1 липня 2020.
- ↑ Зеленський подав до Ради проект постанови про звільнення голови Нацбанку. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Смолій розповів банкірам про причини своєї відставки. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Порошенко вимагає зупинити відставку Смолія і забезпечити незалежність НБУ. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 20 березня 2018. Процитовано 19 березня 2018.
- ↑ Смолій: Ми вперше розробили стратегію НБУ з цілями на середньострокову перспективу. Архів оригіналу за 19 березня 2018.
- ↑ Стратегія Національного Банку України. Архів оригіналу за 16 березня 2018.
- ↑ Указ Президента України №-90/2018 від 28.3.2018. Архів оригіналу за 29 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
- Сайт Національного банку України [Архівовано 15 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Президент представив нового голову Нацбанку Якова Смолія /Офіційний сайт-портал Президента України, 15.3.2018/ [Архівовано 15 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Верховна Рада призначила Якова Смолія головою Нацбанку /DW-новини української служби, 15.3.2018/ [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Мельничук Б. Смолій Яків Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 575. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Правління Національного банку України. Смолій Яків Васильович [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Національний банк України.
- Заступником Голови Національного банку України призначено Якова Смолія [Архівовано 27 квітня 2014 у Wayback Machine.] // Національний банк України. — 2014. — 25 квітня.
- Декларація про доходи та витрати заступника Голови Національного банку України Якова Смолія [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (за 2015) // Національний банк України.
- Декларація про доходи та витрати Якова Смолія [Архівовано 17 травня 2017 у Wayback Machine.] (за 2016) // Декларації.
- Керівник НБУ Яків Смолій: Депозити не повинні бути основним джерелом доходів українців. Економічна правда. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
- Яків Смолій: "Курс, який НБУ взяв у 2014 році, залишається". LB.ua. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
- Як буде розвиватися банківська система з новим головою Нацбанку – наступник Гонтаревої. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.
- Е-декларація [Архівовано 23 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Попередник: | Голова Національного банку України 15 березня 2018 — 3 липня 2020 |
Наступник: |
Валерія Гонтарева |
Катерина Рожкова (в. о.) |
- Народились 1 лютого
- Народились 1961
- Випускники Львівського університету
- Нагороджені почесною грамотою КМУ
- Голови Національного банку України
- Члени РНБО
- Уродженці Вербовця (Кременецький район)
- Кандидати економічних наук України
- Українські банкіри
- Українські математики
- Українські економісти
- Подоляни
- Банкіри XXI століття
- Математики XXI століття
- Економісти XXI століття
- Колишні Голови Національного банку України