Перейти до вмісту

Експериментальна попмузика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Експериментальна попмузика
Стилістичні походження
Походження
1950-ті і 1960-ті
США
Велика Британія
Типові інструменти
Споріднені жанри
Шугейзинг
Інші теми
Артпопавангардна попмузикаелектропопекспериментальний рокавангардний джазпрогресивна попмузика

Експериментальна попмузика (англ. experimental pop) — попмузика, яка не піддається традиційній класифікації або намагається розширити межі існуючих популярних форм, вводячи їх у нові контексти.[1] Вона може містити експериментальні техніки, такі як конкретна музика, алеаторика чи еклектизм, інтегровані у попконтекст.[2] Часто процес композиції передбачає використання електронних ефектів для маніпуляції звуками та аранжуваннями,[3] привертаючи увагу слухача до тембру та тональності, хоча ці елементи не завжди акцентуються одночасно.[4]

Експериментальна попмузика розвивалася паралельно з експериментальним джазом як нова форма авангарду, де багато молодих музикантів захоплювалися створенням студійних записів на межі популярної музики. У ранніх 1960-х роках продюсери, автори пісень і звукоінженери часто вільно експериментували з музичною формою, оркестровками, неприродним ревербератором та іншими звуковими ефектами. До кінця 1960-х експериментальна попмузика, що розширювала уявлення про типову популярну пісню, здобула позитивний відгук серед молодої аудиторії.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Martin, 2015, с. 4—5.
  2. Johnson, 2009, с. 199.
  3. Johnson, 2009, с. 200.
  4. Landy, 2012, с. 14.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  • Martin, Bill (1998). Listening to the Future: The Time of Progressive Rock, 1968–1978. Open Court. ISBN 0-8126-9368-X.
  • Johnson, Michael (2009). Pop Music Theory. Lulu.com. ISBN 978-0-578-03539-0.
  • Landy, Leigh (1994). Experimental Music Notebooks. Taylor & Francis. ISBN 978-3-7186-5554-0.