Перейти до вмісту

Долішняк Юрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юрій Долішняк
 Сотник
Загальна інформація
Народження26 квітня 1916(1916-04-26)
смт. Яблунів, Косівський район, Івано-Франківська область
Смерть1 травня 1948(1948-05-01) (32 роки)
біля с. Микитинці, Косівський район, Івано-Франківська область
Громадянство Українська держава (1941)
Псевдо«Білий»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
 ОУНР
ФормуванняУПА-Захід
ТВ-21 «Гуцульщина»
Командування
командир сотні «Сурма»
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги — 31.08.1947

Юрій Миколайович Долішняк (псевдо: Білий; 26 квітня 1916(19160426), смт. Яблунів, нині Косівський район, Івано-Франківська область — 1 травня 1948, біля с. Микитинці, Івано-Франківська область) — член ОУН, сотенний сотні УПА «Сурма» ТВ-21 «Гуцульщина» УПА-Захід, заступник референта СБ Коломийського надрайонного проводу ОУН.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Юрій Долішняк, син Миколи, народився у Яблунові 26 квітня 1916 року. Навчався в Коломийській гімназії, служив у польській армії (кавалерія). Восени 1941-го вступив до революційної ОУН, в умовах підпілля організував військовий вишкіл яблунівської молоді.

За дорученням ОУН служив в українській поліції під час німецької окупації, обіймав посаду коменданта в Космачі з 1943 року. Після невдалої спроби німців знищити вишкільний табір УПА в урочищі Збанули українська поліція була розформована.

Цього ж року вступає до УПА чотовим у сотню «Скуби». Згодом займає посаду сотенного сотні «Сурма» (ТВ-21 «Гуцульщина»)[1].

Відзначався відчайдушністю та умілим керівництвом в бойових операціях. Після розформування сотні призначений на посаду заступника керівника надрайонного референта СБ ОУН Коломийщини.

Смерть

[ред. | ред. код]

Загинув сотенний "Білий" у бункері біля села Микитинці на Косівщині 1-го травня 1948 року, на Великдень. Це стало наслідком дій оперативної групи НКВД, перебраних в уніформу українських повстанців, якій, в свою чергу, вдалося вийти на зв'язкових з Юрієм та обманути їх[2]. Тіла загиблих у бою 5-х повстанців скинули в Яблунівські криниці[3].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Згідно з Наказом військового штабу воєнної округи 4 «Говерля» ч. 3/47 від 31.08.1947 р. поручник УПА, командир сотні УПА «Сурма» куреня «Гайдамаки» Юрій Долішняк — «Білий» нагороджений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • У 1994 році на місці загибелі сотенного «Білого» та побратимів встановлено та освячено хрест.[4]
  • У жовтні 2004 року в селищі відкрито пам'ятник та названо одну із вулиць його іменем.
  • 23.05.2018 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Косів Івано-Франківської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 065) переданий Тарасу Кавацюку, внукові Юрія Долішняка — «Білого».

Фото сотенного «Білого»

[ред. | ред. код]
Мельничук Іван («Галайда»)
Пам'ятник сотенному Білому у с-щі Яблунові

Поширене фото «Білого» насправді належить іншому упівцю — Мельничуку Івану (псевдо «Галайда»).[5] Плутанина вийшла після того, як сотенний «Білий» був помилково опізнаний його подругою «Христею», яка зустрічалася з «Білим» у підпіллі лише епізодично.

Підтвердженням цьому є свідчення Михайла Симчича (псевдо «Байда»), який особисто добре знав командира сотні «Сурма» і зміг підтвердити, що на фото саме він. Також на фото, на якому, як вважалось був зображений «Білий», було достовірно ідентифіковано «Галайду» зокрема і його сином. До того ж «Галайда» зафіксований в Яворівському архіві УПА на фото, зроблених на території Румунії в червні 1949-го року, коли «Білого» вже не було серед живих.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бойова діяльність УПА: березень 1947 року
  2. Лисишин, Андрій (2019). Записки з життя роду Лесишиних (Лисишиних). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 16 серпня 2022.
  3. Районні провідники ОУН, надрайонні референти ОУН, сотенні УПА селища Яблунів. Архів оригіналу за 1 липня 2013. Процитовано 13 січня 2015.
  4. Яблунівські Криниці Смерті. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 19 січня 2015.
  5. Юрій Долішняк-«Білий». Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 20 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 213зв.
  • Архів УСБУ ІФО. — Ф. 4. — Спр. 0517. — Арк. 36-36зв.
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 25: Коломийська округа ОУН: Документи і матеріали. 1945—1952 / упоряд. Дмитро Проданик, Василь Гуменюк. — Київ; Торонто, 2015. — С. 847—848.