Перейти до вмісту

Шепета Василь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Василь Шепета
 Сотник
Загальна інформація
Народження30 жовтня 1920(1920-10-30)
с. Лісники, нині Бережанська міська громада, Тернопільський район, Тернопільська область
Смерть12 липня 1946(1946-07-12) (25 років)
с. Стегниківці, нині Байковецька сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область
Громадянство Українська держава (1941)
Псевдо«Чорний»
Військова служба
Приналежність Українська держава (1941)
Вид ЗС УПА
 ОУНР
ФормуванняУПА-Захід
Війни / битвиДруга Світова війна
Українські визвольні змагання (1938—1950)
Командування
командир ТВ-16 «Серет»
Нагороди та відзнаки
Бронзовий Хрест Бойової Заслуги

Шепета Василь (псевдо: «Чорний»; 30 жовтня 1920, с. Лісники, нині Бережанська міська громада, Тернопільський район, Тернопільська область12 липня 1946, с. Стегниківці, нині Байковецька сільська громада, Тернопільський район, Тернопільська область) – командир ТВ-16 «Серет», Лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Організатор та командир сотні УПА «Бурлаки» (10.1943-1945), командир куреня (07-08.1945), командир Тернопільського ТВ-16 «Серет» і старшина для спеціальних доручень при окружному провіднику (08.1945-07.1946).

Хорунжий (15.04.1945), поручник (22.01.1946), сотник (12.08.1946) УПА.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Згідно з наказом крайового військового штабу УПА-Захід ч. 10 від 14.01.1945 р. командир тактичного відтинку УПА "Північ" Василь Шепета - "Чорний" відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги УПА з датою 1.01.1945 р.

Вшанування

[ред. | ред. код]

19.11.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам’яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Бережани Тернопільської обл. Бронзовий хрест бойової заслуги УПА (№ 025) переданий Ганні Синишин, племінниці Василя Шепети – «Чорного».

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Літопис УПА. Нова серія. Т. 20: Воєнна округа УПА «Лисоня» 1943-1952: Документи і матеріали / упоряд. Сергій Волянюк. – Київ; Торонто, 2012. – С. 707.